— Цього року Одеський кінофестиваль став удвічі більший, — каже його президент Вікторія Тігіпко, 37 років. — Започаткувала традицію — щоразу на відкриття вдягатиму сукню від іншого українського дизайнера. Оскільки фестиваль триватиме багато років, устигну переносити всіх. Почала з Олени Голець.
Другий Одеський міжнародний кінофестиваль розпочався 15 липня. Переможця оголосять у суботу, 23-го, і вручать $15 тис. Україну представляє стрічка 42-річного Олександра Шапіро "Без Пор No". Вона — про підлітка Максима, який заробляє тим, що знімає порно на мобільний телефон.
— Телеканал "Інтер" запропонував за показ картини 500 доларів. Але ми на її зйомки витратили тисячі, — розповідає Олександр. — Відмовилися. Закінчили фільм якраз на початку кризи, в серпні 2008-го. Ще ніде його не показували. Знімали на прострочену кіноплівку. Освітлення забезпечували два величезні ліхтарі з яскравим жовтим світлом. На вулицях такі не використовують. Грошей на інше не мали. Отримали трошки порепану картинку. Потім підходили французи й питали: "Як вам удалося досягти такої якості зображення?".
За сюжетом батько Макса — полковник міліції, який бореться із порноіндустрією. Дізнається про злочини сина і вбиває його. Батька грає росіянин Олексій Горбунов, 49 років.
— Глядачі питають, чи зміг би я вбити свою дитину, — говорить актор. — Ніхто не знає, як поведеться в стресовій ситуації. Якби мій син був такою падлюкою, як Макс, можливо, і зміг би.
Українською прем'єрою став показ документальної стрічки німця Себастьяна Денхарда "Клички". У ній батьки, друзі та брати-боксери розповідають про своє життя від дитинства до сьогодні.
— Куди б не йшов, скрізь мав брати із собою молодшого брата. Це була велика відповідальність, — згадує у стрічці Віталій Кличко, 40 років. — Я й досі про нього дбаю. Коли раджу Володі щось, а він відповідає: "Я сам знаю" — кажу: "Коли ти був маленький, батьки дали мені завдання наглядати за тобою. І це завдання ще не скасували".
Брати до Одеси не приїхали. Напередодні помер їхній батько Володимир Родіонович. Він хворів на рак. "Відчуваю гордість за своїх синів", — це його останні слова у фільмі. Більше тисячі кінотеатрів Європи подали заявки на його показ.
— Із братами працювалося легко і весело, — запевняє режисер. — Вони дуже доброзичливі й мають чудове почуття гумору. Під час зйомок Володимир переглядав окремі шматочки. Віталій дивився готову стрічку. Каже, всю ніч не спав і переглянув фільм вісім разів поспіль.
Німе кіно показали на Потьомкінських сходах
Музику німецького композитора Ґоттфріда Гуппертца було чути за кілька кварталів від Потьомкінських сходів. Тут показують німий фільм Фріца Ланґа "Метрополіс" 1927 року. Його супроводжує симфонічний оркестр. На екрані з'являється епіграф до стрічки: "Посередником між головою й руками має бути серце".
На 192 сходинках жодного вільного місця. Люди сидять на підстилках і газетах. П'ють вино, майже не розмовляють.
Дія фільму розгортається в майбутньому. Величезне місто розділене на дві частини. У верхньому "раї" мешкають "господарі". Під ним — підземне промислове "пекло". Воно забезпечує життя "раю".
— Ото ніби про сучасну Україну знято, — каже стиха чоловік років 50. Великими порепаними руками мне картуза.
Коментарі