Вечір пам"яті народного артиста Назарія Яремчука пройшов учора в київському палаці "Україна". Яремчук відомий піснями "Червона рута", "Водограй", "Гай, зелений гай", "Родина", "Я піду в далекі гори". За них співакові посмертно присудили Шевченківську премію.
Удова співака Дарина і 13-річна донька Марічка живуть у Чернівцях. Назарій познайомився з Дариною у селі Тюдів на Івано-Франківщині. Артист якось завітав до своїх друзів — родичів Дарини. А вона саме приїхала показати їм свою нову машину.
Зараз Дарина працює у чернівецькому центрі народної творчості методисткою. Живе у Чернівцях у двоповерховому будинку на вулиці Назарія Яремчука. Цю хату вона відсудила в першої сім"ї артиста. На ґанку мене зустрічає дочка Яремчуків Марічка. Із собакою Роккі на руках і кішкою Мелісою біля ніг.
— Тато був символом свого покоління, — каже, зачиняючи дерев"яну браму. — Дуже хотів дати сольний концерт у палаці "Україна". Навіть костюми придумав. Але не встиг виступити.
Показує вирізьблені на воротах металеві смерічки.
— Їх тато сам замовляв.
На першому поверсі — кухня, спальня та бібліотека. Кімната Марічки — на другому. У коридорі багато помаранчевих кольорів.
Тато власноруч скидав графітові стрижні з даху четвертого реактора
— Ремонт робили до революції, — зауважує дівчина.
У вітальні портрет Назарія. Артист у вишиванці біля смерек. Полотно написав чернівецький художник Іван Холоменюк за одну ніч, після смерті Яремчука. Картину несли за труною співака. Він помер 30 червня 1995-го від раку шлунка.
— Тато помер, коли мені було два роки, — каже Марічка. — Знаю його з відеозаписів та фото. Хочеться пригорнутися до тата. Порадитися, пожалітися, подивитися в очі, відчути його запах. Зараз мрію про столичне училище Глієра або естрадно-циркове училище. А в дитинстві хотіла, аби повернувся батько.
Пригощає маковим пирогом із кавою. Розповідає, що мати два роки була на заробітках в Італії. Повернулася три місяці тому.
— Мама заробляла гроші на моє майбутнє навчання та запис фонограм. Приватно доглядала в Мілані за хворими. А зі мною жила бабуся Марія. Перші тижні я плакала щоночі. Бо мама обіцяла скоро повернутися. Але те "скоро" тривало так довго, що я навіть готувати навчилася сама.
А ти була в Італії?
— На два місяці їздила влітку, і на один — взимку. За кілька тижнів вже непогано розмовляла італійською. Зараз учу ще й англійську та німецьку. Минулого літа з мамою відпочивали у курортному італійському місті Джерома. В кафе на набережній я під караоке заспівала пісню "Іль Мондо". Скільки народу збіглося! Просили на "біс". Усі думали, що я італійка.
Каже, цього року в столичному палаці "Україна" виступали виконавці італійського шансону "Ріккі е повері".
— У перекладі це значить "Багатий і бідний". Концерт приурочили до 20-річчя Чорнобильської катастрофи. Я була ведучою. Спілкувалась із солістом Франко Ґатті італійською. Він був шокований, що я так гарно знаю мову. Сфотографувався зі мною на мобілку.
Часто ведеш концерти?
— Мене не випадково взяли, — міркує, — адже тато із ансамблем "Смерічка" чотири рази співав для ліквідаторів у зоні відчуження. Попросився в керівництва атомної і власноруч скидав графітові стрижні з даху четвертого реактора. Додому привіз радіоактивний костюм. Дозиметр на ньому зашкалював. Може, відтоді й почалася його хвороба.
Співаєш, пишеш вірші?
— Виконую попурі з татових пісень. Із шести років складаю пісні про кохання. Коли їхала з Венеції до Мілана, написала 20 віршів про Італію.
Спілкуєшся зі старшими братами?
— Іноді зідзвонюємося. Ходимо на батькову могилу разом, коли Дмитро і Назарій бувають у Чернівцях.
Перша родина Яремчука переїхала до Києва. Кажуть, із квартирою допоміг друг співака, композитор Олександр Злотник. Син Яремчука від першого шлюбу Дмитро нещодавно одружився з донькою екс-голови Ради міністрів Криму Сергія Куніцина.
Марічка ще має сестру Віру, 27 років. Вона народилася від першого шлюбу Дарини з лікарем-гінекологом Василем. Віра вийшла заміж у місто Косів на Івано-Франківщині. Працює в райвідділі МНС начальником відділу кадрів.
А з батьковими друзями бачишся?
— Заходить Левко Дутківський, — каже про композитора і народного артиста, що створив ансамбль "Смерічка". — Буває Людмила Артеменко з ансамблю "Водограй". А от хрещеного Василя Зінкевича давно не було.
1993, 2 березня — Марічка Яремчук народилася у Чернівцях
1998 — приз глядацьких симпатій на конкурсі "Буковинська зірочка"
із 2000 — музична школа, клас фортепіано
2002 — фестиваль "Слов"янський базар" у Білорусі
2004 — лауреат конкурсу "Крок до зірок"
2005 — приз у номінації "Надія "Шлягера" на фестивалі "Шлягер року"
2 
1
Коментарі
4