Прем'єра драми "Коли падають дерева" українського режисера Марисі Нікітюк, 31 рік, відбулася в конкурсній програмі "Панорама" Берлінського міжнародного кінофестивалю в ­Німеччині.

17-річна Лариса з райцентру Лозова на Харківщині живе з бабою, матір'ю та двоюрідною сестрою 5-річною Вітою. Батько помер. Одну з ночей вона проводить у лісі в обіймах бандита Шрама. На ранок усе містечко називає Ларису "проституткою". Баба зла, не випускає онуку з дому. А Шрам збирається їхати з Лозової, за сюжетом.

— Історію показала очима дівчини, — розповідає Марися Нікітюк. — Бачить, як Лариса, Шрам не можуть знайти себе в житті. Оточення не дає їм права на помилку. Лише Віта на боці пари, розуміє їхнє кохання. Сприймає світ чисто й чесно. Це моя особиста історія. Багато чого з неї я пережила в дитинстві.

"Коли падають дерева" — дебют Нікітюк у повнометражному ігровому кіно. 2016-го на Каннському фестивалі проект картини отримав нагороду ім. Кшиштофа Кесльовського за найкращий сценарій із Центральної та Східної Європи.

— У Берлінського фестивалю є своя специфіка, — продовжує Нікітюк. — Тут вітаються жорсткі політичні та соціальні висловлювання. У моєму фільмі немає політики. Але глядачі сприйняли його тепло. На другому показі ставили багато запитань мені й Софії Халаїмовій, яка зіграла Віту. Питали про роботу з дітьми та про змішання жанрів. На Берлінале я багато зустрічалася з продюсерами із приводу моєї наступної стрічки "Серафима" за романом Олеся Ульяненка.

Драма "Коли падають дерева" спільного виробництва України, Польщі та Македонії. Бюджет картини — 22 млн грн. Головні ролі виконали 23-річна Анастасія Пустовіт і Максим Самчук, 22 роки.

— Героїня Лариси зрозуміла кожному, — каже кінокритик 44-річний Ярослав Підгора-Гвяздовський. — Вона у знайомому всім віці, коли гормони вирують. Коли кохання стає на перший план і затуляє весь світ. Її протест проти волі старших — звичайна реакція живої людини, яка не хоче померти в їхньому болоті. За 18 років участі України на Берлінале нас уперше взяли в "Панораму". А це друга за значенням програма на фестивалі після основного конкурсу. У Берліні в основному беруть участь фільми, що піднімають теми притиснення особистості за національними, сексуальними, релігійними ознаками. Тому стрічка Марисі Нікітюк підходить фестивалю. У "Коли падають дерева" закохана дівчина виступає проти псевдонародних традицій, що насправді пішли з СРСР. Тому Лариса є героєм нашого часу.

У вітчизняний прокат фільм "Коли падають дерева" вийде восени 2018 року.

×