72-річний режисер Георгій Юнгвальд-Хилькевич знімає у Львові стрічку "Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні". Це — продовження трилогії про пригоди Д"Артаньяна, Атоса, Портоса та Араміса. Мушкетерів грають ті самі актори, що й 30 років тому: Атос — Веніамін Смєхов, Портос — Валентин Смірнітський, Араміс — Ігор Старигін, Д"Артаньян — Михайло Боярський.
— Зробити продовження мене примусив Боярський, — пояснює режисер у перерві між зйомками. — Я чотири роки писав сценарій. Пообіцяв, якщо придумаю, як зробити, щоб мушкетери лишилися вічними, то зніму. І придумав.
Четвірка мушкетерів після смерті повертається на землю допомогти своїм уже дорослим дітям.
У провулку біля Бернардинського собору в центрі Львова фільмують зустріч мушкетерів на околиці Парижа. Тільки-но закінчився дощ.
— Мусимо підлаштовуватися, — пояснює режисер. — В Одесі мучилися від спеки, а у Львові ховаємося від дощу.
Знімальний майданчик відгородили смугастою чорно-білою стрічкою. Біля неї десяток бійців спецпідрозділу міліції "Титан". На зйомку прохід тільки за бейджами.
— В Одесі на знімальний майданчик мали доступ журналісти, і це заважало, — пояснює прес-секретар знімальної групи у Львові Інна Балаян, 25 років.
Півсотні глядачів дивляться зйомку із-за паркану навколо церкви святого Андрія. Десяток городян вибралися на вершечок гори з каміння. На площі перед храмом ремонтують дорогу. Будівельники зняли всю бруківку й склали її на кілька куп. Будівельник зі Львова 42-річний Василь Петелько тримає у руці блокнот із ручкою. Хвалиться, що має автограф Михайла Боярського.
Боярський на оклики не озирається
— Під час дощу актори сховалися у трейлері, — розповідає. — Зєвакі розбіглися, а я лишився чекати під парасолею. Боярський побачив, що я один стою, і підійшов. У мене аж руки затремтіли, блокнот упав на землю. Думав, актор розвернеться і піде на майданчик. А він блокнот підняв і розписався. У мене іще підпис Смєхова є, але нечіткий — актор поспішав, черкнув на ходу.
— Сена больше разложите, — лунає з майданчика голос режисера. — Каждый дурак догадается, что мы прячем бетонный бордюр!
По бруківці цокають коні. Кінь має пробігтися по вулиці без наїздника. Аби тварина не вибігла за межі майданчика, йому на дорозі стають асистенти та конюхи. З-під помаранчевого шатра, де актори переглядають відзняті кадри, лунають оплески. Коня відводять убік, на майданчик запрошують масовку. Для неї взяли кілька десятків городян, здебільшого акторів. Жінки — тендітні чорнявки із зеленими або блакитними очима. Чоловіків узяли струнких брюнетів із носами з горбинкою. Актора львівського театру імені Марії Заньковецької Романа Гавриша, 22 роки, відібрали для масовки ще у квітні.
— На подвір"ї за палацом Потоцьких ми грали помираючих гвардійців, — розповідає Роман. — Знімалися від шостої вечора до п"ятої ранку. Зірки давали нам автографи. Але були такі замучені, що турбувати їх зайвий раз не хотілося.
Повз глядачів проходить Михайло Боярський. На ньому руді штани та ботфорти, блакитна накидка із вишитим хрестом і капелюх. У руках несе горнятко, з якого звисає етикетка від чаю. На оклики не озирається.
— Ніби глухонімий, — прокотилося юрбою.
Через кілька хвилин Боярський повертається на майданчик і зникає під шатром.
У Львові актори зупинилися у тризірковому готелі "Нтон" на околиці міста. Cтрічку зніматимуть до середини серпня. Потім поїдуть у замок біля села Свірж Перемишлянського району на Львівщині фільмувати батальні сцени. На екрани стрічка вийде 2008-го.
4 
35413
Коментарі