Жодного разу не звучить ім'я і прізвище Віктора Медведчука в біографічному фільмі "Заборонений" про поета, політв'язня Василя Стуса. 1980-го кум Володимира Путіна був державним адвокатом Стуса.
Підтримав позицію прокурора, визнавши обвинувачення в "антирадянській агітації та пропаганді" поета правомірними. У сцені суду Медведчука грає актор київського Театру на Подолі 35-річний Роман Халаїмов. Стус отримав 10 років примусових робіт і п'ять років заслання.
У ніч на 4 вересня 1985‑го 47-річним Василь Стус помер у тюремному карцері колонії в Пермській області РФ. Офіційна причина смерті — зупинка серця.
Торік стало відомо, що зі стрічки прибрали сцену суду. Після розголосу автори повернули епізод із Медведчуком.
— Це юридичне питання, — каже режисер Роман Бровко, 36 років. — За законом, право використовувати ім'я треба отримати від самої людини. Нам це зробити не вдалося, хоча спроби робили. Проте наш актор дуже схожий на Медведчука — в Держкіно порадили. У сцені суду спиралися на протоколи справи. Що там було сказано, те на екрані. Навіть не могли фрази переставити місцями. Це могло стати приводом для судового позову. Картина взагалі опинилася під загрозою зриву. Кіно вийшло на екрани в той спосіб, у який мало право вийти.
Фільм "Заборонений" показує події останніх шести днів життя Василя Стуса. До минулого він повертається у спогадах. Головну роль грає актор столичного театру "Дах" 32-річний Дмитро Ярошенко.
Поет намагається передати на волю зошит зі збіркою "Птах душі", щоб вірші видали на Заході. Тим часом українська діаспора готується висунути Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури. У КДБ не хочуть допустити привернення уваги до української справи. До табору "Перм-36" приїжджає спеціальний агент КДБ Віра, яка має завдання змусити поета покаятися й визнати радянську владу, за сюжетом.
— Віра — це метафоричний образ радянської системи, яка трансформується, — продовжує Роман Бровко. — Розуміють, що дисиденти знають, як відповідати на гострі питання душогубів. Тому засилають красиву жінку, яка володіє українською, намагається маніпулювати. Може, вона його не знищує фізично, але намагається переконати співпрацювати із системою. "Ми вас читаємо, почули. Ви ж хотіли змін. Долучайтеся до нас". А він каже: "Це чергова химерна відлига? Сьогодні дадуть право, а завтра знову закриють".
Це нагадує мені наш час. Сьогодні йде передусім битва за розум, маніпуляції, намагання обдурити, змусити робити те, що потрібно ворогові. Віра — це така нова генерація, яка десь існує й зараз, стежить за всіма, формує нашу думку.
Назва фільму найкраще відповідає життю Стуса. Він був заборонений. Його не друкували, бо боялися. Мав гідність і авторитет. Був небезпечний для радянської системи. Не міг стояти осторонь брехні, гостро реагував на неї. Вибух емоцій спричиняв написання віршів. Заборонений — це ціна, яку він заплатив за щирість, відвертість, чесність. І сьогодні залишається вибуховою постаттю. Є симпатики радянської системи, які згадують, що ковбаса була дешева. Вони вважають: такі, як Стус, зруйнували їхній Союз, який вони так хочуть повернути назад.
Якби Стус сьогодні жив, став би таким борцем за правду, що багатьом сучасним політикам це не подобалося б. Він був би дуже незручний. Боротьба проти страху й байдужості — це його натура. Стус — мірило чистоти і правди. Завжди страждав за свою позицію. Хтось із психологів сказав, що йому треба поставити діагноз "патологічно чесний".
Під час створення фільму ми спілкувалися із шістдесятниками, які знали Стуса. Василь Овсієнко, Левко Лук'яненко, Маргарита Довгань надали багато цінної інформації про моменти, яких немає у "Вікіпедії".
Намагалися, щоб картина була достовірна, відповідала дійсності, яку знають шістдесятники. Й водночас цікава молоді — є напруга, гостросюжетні моменти.
Образ Стуса я конструював за канонами сучасного кіно. Щоб персонаж був не просто пафосний, героїчний титан. А чуйний, чуттєвий, емоційний. Показуємо його як друга, чоловіка.
Виконавець ролі Дмитро Ярошенко ходив на майданчик весь час із віршами Стуса. Зачитувався, старався зрозуміти контекст написання кожного твору. Граючи у сценах, намагався пережити ті настрої, котрі були в рядках віршів.
Коли я працював оператором на Майдані під час Революції гідності, багато мітингувальників підходили й питали — чому в Україні досі немає кіно про Стуса. Він став символом, іконою народного супротиву, боротьби проти авторитаризму. Наша картина відповідає народному запиту.
Завершуємо кіно листом до сина, що водночас є посланням до всього молодого покоління українців про те, як треба ставитися до світу. Його намагалися знищити, загнобити, але скільки в ньому залишається достоїнства. Немає негативу й ненависті.
Бюджет "Забороненого" — 38 млн грн. Стрічка вийшла у прокат 5 вересня.
4 
35413
Коментарі