1 квітня в столичному "Кінопалаці" почалися дні польського кіно.
— Коли йдеться про польський кінематограф усі питають, як почувається Барбара Брильська, — говорить директор Польського інституту Єжи Онух. — У пані Барбари, у Даніеля Ольбрихського і Єжи Гоффмана все гаразд, а ми хочемо показати нове обличчя польського кіно.
Відкрив фестиваль фільм "Мій Никифор" 53-річного режисера Кшиштофа Краузе. Ця стрічка здобула "Кришталевий глобус" у Карлових Варах. Її герой — Никифор — входить до п"ятірки найбільших художників-примітивістів світу і є українцем за походженням. У рідному містечку Криниця його вважають божевільним. 1960 року доля зводить старого з молодим художником Маріаном. Той кидає малювати: сенсом його життя стає турбота про геніального митця. Події в цьому фільмі базуються на реальних фактах.
Привезли до Києва і останню роботу метра світового кінематографа Кшиштофа Зануссі, 66 років. Він сам написав сценарій до свого фільму"Персона нон ґрата" "під" російського актора Микиту Михалкова. Той грає у польській стрічці заступника міністра закордонних справ.
Стрічка "Варшава" — повнометражний дебют 41-річного Даріуша Ґаєвського. У Польщі цей фільм обріс скандальною славою. Але сам режисер називає свою роботу "антискандальною".
— Бо еротичні сцени у стрічці не гострі, — пояснив він "ГПУ".
Перші дні я ночував у парку
Даріуш — випускник національної кіноакадемії в Лодзі.
— 12 років тому я, як і герої цієї стрічки, теж приїхав завойовувати столицю. Вийшов на центральному вокзалі й не знав, куди податися. Перші дні ночував у парку.
Ґаєвський тримає в руках келих шампанського. Він у брунатному светрі й піджаку, на плечі висить шкіряна сумка. Хвалиться, що 2003-го "Варшава" отримала "Золотого лева" у Ґдині.
— Ніхто не хотів дивитися картину дебютанта. Переглянуло її тільки журі. Що я переміг, дізнався із вранішньої газети, — сміється режисер.
У Варшаві Ґаєвський працював на телебаченні: знімав документальне кіно. Гроші для дебюту випросив на телеканалі. Йому дали на одну 50-хвилинну серію в телесеріалі.
Режисер жартує, що нині спонсори самі його шукають.
— Тепер знімаю історію про те, як поляк, людина зі Сходу, вперше потрапляє на Захід, — розповідає. — У понеділок вилітаю до Відня.
Про українське кіно відповів, що знає лише роботи Параджанова.
— Але таке кіно мені нецікаве.
8–12 квітня польські фільми покажуть у Донецьку, 17–21 — у Харкові, 24–28 — у Львові.
Коментарі