Спектакль "Кома" про вбивство у школі поставив херсонський режисер 36-річний Андрій Май у київському "Молодому театрі". Замість сцени актори грали в туалетах, холах і коридорах.
— Ідіть за мною, — просить публіку асистентка на 15-й хвилині вистави. Глядачі виходять із залу в коридор і спускаються на два поверхи. Зупиняються на помості між сходами. З обох боків на стінах — великі дзеркала.
— Чому в нашій школі так усі фігово виглядають? — руда акторка у помаранчевій сукні в ролі старшокласниці роздивляється глядачів.
— Чому ти мені не сказала, що в мене тєні посипалися? — її подруга-білявка фарбує губи перед дзеркалом і йде до туалету. Руда втягує живіт і незадоволено дивиться на своє відображення.
Ролі у виставі виконують студенти Університету театру й кіно ім. Карпенка-Карого.
Кожну сцену грають тричі для різних глядачів у різний час. Публіку поділили на три групи по два десятки осіб. Послідовність епізодів для кожної групи своя.
Глядачі прямують далі. Вовтузяться на вузькому майданчику між сходами. Працівниця театру вмикає екран над піаніно.
— Четвірки у табелі є? — запитує чоловік у сина на відео. Хлопець каже, що ні. Батько дає йому 50 євро і каже:
— Тепер залиш мене у спокої.
Відео закінчується. Пауза затягується. Асистентка не вказує, куди йти далі.
— Хтось забув про вихід, — нагадує їй дівчина у синьому светрі.
— Вибачте, технічна накладка.
— Мабуть, психологічна пауза, — сміється глядачка.
У кімнаті в суцільній темряві школяр розповідає про план убити своїх однокласників. У наступних сценах учні б'ються, цілуються, сваряться. У фіналі школярі збираються у глядацькій залі — за сюжетом нібито має початися урок. Чути стрілянину. Один за одним школярі виходять подивитися, що трапилося в коридорі. Постріли лунають далі. Учні до класу не повертаються.
— Вистава мені зовсім ніяк, — каже київська підприємниця Наталя Халайджі, 48 років. — Дуже багато часу йде на переходи між сценами. Можу й на дах залізти, якщо мені буде цікаво. А це не зачепило. Не чутно половини тексту акторів. Розумію, що вони молоді, але куди дивиться режисер? Хай сяде у зал і почує. Вже не кажу про українську мову акторів. Теж роблю якісь помилки, але не виходжу з цим на сцену. Якщо вони суржиком спеціально спілкуються, значить, до такого високого мистецтва я ще не доросла.
П'єсу з німецької переклала львівська письменниця Наталка Сняданко. Наступного разу "Кому" покажуть 3 листопада.
1 
1
Коментарі