— Він — солдат австро-угорської армії, вона — дівчина з українського села на Галичині. Закохуються, але побратися не встигають — їх розлучає Перша світова війна. Вони не побачать одне одного аж до Другої світової. Тоді, обоє вже набагато старші, але знову разом — на цей раз у смерті, — розповідає про проект свого фільму "Сніг у Карпатах" німецький режисер Костянтин Вернер, 43 роки. Представив його на Одеському кінофестивалі.
— Картина буде про кінець Австро-Угорської імперії. Це драматична любовна історія, трохи подібна до "Доктора Живаго" Пастернака. Історія розгортається 1914-го, саме перед вибухом Першої світової. Одна гілка моєї родини — з Чехословаччини. Мій прадід загинув у Першій світовій війні, дід — у Другій світовій. Є сімейний інтерес до теми.
Самі писали сценарій?
— Так, провів багато часу в Карпатах. Місцеві консультанти знайомили мене з тими, хто вижив після війни. Спілкувався з ветеранами Другої світової, вояками українського опору — УПА. У місті Рахів мені допомагала місцева вчителька. Її кузин був лісником, а вони всіх знають. Знайомив мене з людьми, а вчителька перекладала. Вразили місцеві — які вони теплі, довірливі й водночас неймовірно бідні. Друга світова досі — частина їхньої ідентичності. Хочу показати, наскільки війни стали руйнівні для цього регіону. Фільм буде дуже реалістичний. Гратимуть місцеві актори.
На якому етапі робота?
— Планую знімати 2015-го, за співпраці України, Австрії, Чехії та Словаччини. Фільм вийде двома мовами — наполовину українською та німецькою. Живу в Лос-Анджелесі. Вже маю угоду щодо прокату у США. Продюсери допомогли мені з попереднім проектом, працюватимемо далі. Мене найбільше цікавлять фентезі та історичні костюмовані драми. Зробив два художні фільми. Останній — історичний, про середньовічну Прагу, драма за слов'янською міфологією. Третій — фентезі, буде вже у березні.
Куди взагалі рухається кіно?
— Думаю, видовища і спецефекти — єдине, за що зараз бажають платити. Це масштабні картини, які люди хотітимуть бачити на широкому екрані. Саме таку хочу зняти. Інші можна дивитися по телевізору.
Але одні фільми вважають мистецтвом, інші — масовим продуктом.
— Не бачу різниці між мистецтвом і комерційними фільмами. Ділити так кіно — тупо. Звісно, "Льодовиковий період-4" — може, й не зовсім мистецтво. Але це готовий продукт, над яким працювали митці. Ті самі актори, які озвучували тварин, грають у серйозних фільмах. Аніматори — всі справжні художники. У США міст між авторським і комерційним кіно — найпотужніший. Наприклад, "Безславні виродки" Тарантіно — неймовірно успішний авторський фільм. Стівен Содерберг теж робить незалежне кіно, але водночас воно збирає величезні аудиторії.
3 
1
Коментарі