"На ці листівки треба дивитися в червоних окулярах, — киянин 32-річний Сергій Сурнін у столичному Українському домі показує листівку 1898 року в червоно-зелених тонах. На ній — жінка, вбрана у довгу сукню, сидить на колінах у чоловіка. — Червоні лінії зникають — і на картках видно, як чоловік із жінкою займаються коханням. Розповсюджували такі листівки в борделях".
Сергій Сурнін — власник антикварного магазину "ІнтерАртСервіс 3000". Продає раритетні видання, старовинні енциклопедії, карти. У колекції має понад 50 тис. поштових карток із гумором, анекдотами, еротикою.
— Усі ці листівки проходили цензуру, хоч зображення на лицьовій стороні часто було досить колючим. Але був і самвидав, який друкували в підпіллі — відверта порнографія, нецензурні слова. Маю кілька таких, але вони мене мало цікавлять.
До стенду підходить жінка з розпущеним волоссям у довгому пальті. Сурнін підходить до неї, цілує в щоку. Каже, це його постійна клієнтка. Пропонує подивитися книгу "История Киева" 1886 року, у коричневій шкіряній обкладинці. Жінка перегортає кілька сторінок, обіцяє підійти пізніше.
— У дитинстві цікавився фотографією, — продовжує він. — Збирав знімки часів Великої Вітчизняної війни. Потім почав колекціонувати листівки з пейзажами Києва. Але з гумором — найцінніші.
На одній листівці зображений чоловік кавказької зовнішності, угорі напис: "Потрібні хлопчики від 9 до 12 років". На іншій — літній чоловік "приймає у навчання дівчаток від 13 років".
У ХІХ столітті 20 еротичних листівок коштували, як угодована корова
— Листівки з російськомовними написами знайти важче, ніж із латиницею. В Європі їх друкували значно більше. Багато російських видавців свої листівки випускали за кордоном. Це так само, як зараз наші виробники шиють куртки в Китаї — там дешевше. Дилери на мені добре заробляють, та поки що я з цим мирюся.
Свою колекцію Сергій Сурнін не продає. Якщо трапляються дублікати, обмінює. У колекції має кілька підписаних листівок. На одній, із порнографічним сюжетом, хтось написав "Скажи, курва, де ти ховаєш 10 тис. рублей?".
Про ціни говорити відмовляється.
— Це святе правило колекціонерів. У ХІХ столітті 20 еротичних листівок коштували, як угодована корова. Серед моїх клієнтів — тільки забезпечені люди. Один живе на вулиці Лютеранській. Збирає все, що пов"язане з цією вулицею, — карти, плани міста, старі фотографії, книги. Брат президента Петро Ющенко колекціонує картки з українськими сюжетами. Та й сам бджоляр любить старі листівки.
Радить не економити на антикваріаті.
— Колись довго торгувався за одну картку з еротичним сюжетом. За півгодини сторгувалися. На радощах пішов у найближчий бар, напився і згубив її.
2 
1
Коментарі