11 номінацій на Національну кінопремію "Золота дзиґа 2020" отримала драма "Додому". Зокрема, претендує на нагороду за найкращий фільм. Це перша повнометражна робота режисера 27-річного Нарімана Алієва.
На Донбасі загинув кримський татарин Назім. У київський морг забрати тіло приїжджає його батько. З молодшим сином, столичним студентом факультету журналістики Алімом, везе загиблого до окупованого Криму. Хочуть поховати за мусульманськими традиціями, за сюжетом.
— "Додому" — фаворит цього року, — каже кінокритик 32-річний Антон Філатов. — Делікатно піднімає тему війни. Без патріотичного пафосу, інтелігентно, стримано й водночас містко показує, яка велика драма розгортається в українському суспільстві. І наскільки важко рикошетить по мікросвіту кожної окремої сім'ї.
Також це притча про те, чим обертається повернення на рідну землю. Дуже особиста історія дорослішання. Що молодість закінчується тільки після того, як по-справжньому пропустиш крізь себе найбільш сокровенні слова батька.
Приз за найкращу чоловічу роль має отримати Ахтем Сеїтаблаєв. Батько родини Мустафа — його найкращий кінообраз за останні роки, а можливо, й за всю кар'єру. Це складна роль, у якій багато драми, горя, згуслих хмар. Але у виконанні Сеїтаблаєва не виглядає надривно й нарочито. Бачимо переживання його героя нібито крізь тверду, щільну шкаралупу. Мустафа — суворий, закритий і стриманий. Емоції ховає під товстим шаром зовнішнього льоду. Як і багато чоловіків із патріархального суспільства, не виказує почуттів.
Режисерську нагороду може отримати Наріман Алієв. Якщо не знати його вік, здається, що стрічку зняла зріла людина. Яка багато побачила й пережила.
Сподіваюся, оператора картини також відзначать.
Дев'ять номінацій на "Золоту дзиґу" має стрічка "Мої думки тихі" 27-річного Антоніо Лукіча.
Звукорежисер Вадим збирається емігрувати у Канаду. Його мати — в Італію. Перед цим мандрують Закарпаттям, за сюжетом.
— Переможцями Національної кінопремії стають картини, що відображають нашу реальність, — продовжує Філатов. — 2017-го найкращим фільмом назвали "Гніздо горлиці" — про заробітчан в Італії. У наступні два роки перемагали стрічки про війну й окуповані території — "Кіборги" й "Донбас".
Цьогоріч напрям гостросоціального кіно продовжує комедія "Мої думки тихі". Розповідає, як талановиті українці, наші сучасники, не можуть тут знайти собі хорошу роботу, реалізуватися. Тому шукають за кордоном можливість заробити і особисте щастя. Показує, що в такому прагненні є ризик залишитися з розбитими надіями. Кіно тонко й виразно пояснює істину, яку багатьом треба зараз нагадати. За останні кілька днів через коронавірус в Україну повернулися 300 тисяч українців, які працювали за кордоном. Опинилися вдома без роботи й перспектив. Насправді їх набагато більше. Люди, які масово повернулися — у тому ж підвішеному й розгубленому стані, що й герої картини Антоніо Лукіча.
Найкращою акторкою, найімовірніше, другий рік поспіль визнають Ірму Вітовську. Кожна її робота — найвищий пілотаж. У фільмі Лукіча зіграла ліричну, сумно-комічну роль матері. В її героїні можуть себе впізнати багато українок. Це нещасна й самотня жінка, яка прагне полюбити й бути коханою. Таких персонажів у нашому кіно ще не було.
У номінації "Найкращий фільм" також представлені драма "Вулкан", мюзикл "Гуцулка Ксеня" та документалка "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго".
— Українське кіно в останні роки йде вшир. Нарешті побачили на великому екрані щось окрім Києва. Але рано говорити про тенденції. От якби в нас було 200 фільмів на рік. І серед них хоча б 50 на тему рівності жінок і чоловіків або роботи в Україні й за кордоном. Тоді могли б говорити про ключові проблеми й виклики. За 2019‑й у прокат вийшли до 40 українських фільмів. Це з урахуванням альманахів короткометражок. Ще замало знімають, аби казати, що наше кіно впливає на суспільство.
На галузь чекають непрості часи. Останні кілька місяців були серйозні затримки з державним фінансуванням. Зараз триває пандемія. У найближчі місяці очікується світова економічна криза. Буде зниження об'ємів виробництва стрічок. Це свідчить, що наступного року згадуватимемо 2019-й як час великого успіху, розквіту українського кіно.
Національну кінопремію "Золота дзиґа" цьогоріч вручатимуть учетверте — у 23 номінаціях. Церемонія відбудеться 28 квітня. Через поширення коронавірусу вперше пройде в режимі телешоу з прямою трансляцією.
10 фільмів претендують на "Золоту дзиґу" в категорії "Премія глядацьких симпатій".
4 
35413
Коментарі