— Усі ікони з мого музею — сироти, які опинилися поза домівкою, — каже лікар 46-річна Ольга Богомолець у концертній залі свого замку "Радомисль" у місті Радомишль на Житомирщині.
Дев'ять місяців там діє її музей домашньої ікони з експозицією "Душа України". З 5 тис. образів Ольга Вадимівна жодного не прийняла як подарунок від церкви чи родини. Першу ікону вона купила на київській барахолці 15 років тому.
— У калюжі лежав образ. Два сині ока, — згадує. — Люди ступали повз нього. Понівечений, порізаний, побитий цвяхами. Віддала рубль господарю. Коли ікон було п'ять тисяч, вони всі лежали в підвалі мого будинку. Вирішила тоді зробити музей. У Радомишлі саме продавали старий млин. За три місяці ми вивезли звідси 60 тонн сміття. Тільки на четвертий рік змогли перевезти сюди ікони.
Музей займає в замку кілька виставкових зал. Там є понад 400-літні експонати. Починається експозиція зі скрині, що за радянських часів зробили з ікон.
— Скриню збили з образів ХVIII століття. Є тут свята Олена з виколотими очима, є металева іконка, прострілена над німбом. Цю віддав до колекції отець Анатолій Лютюк. Коли він був дитям, вона стояла в них удома. У хату зайшов радянський офіцер і стріляв по іконах. Діти ховалися в цей час під столом.
Найбільше на виставці домашніх іконостасів. Вони могли сягати до 4 м завдовжки. Займали в хаті весь проміжок від вікна до вікна.
— Ця ікона була повністю чорна, скручена в трубку, — власниця музею показує іконостас з образами на тлі ясно-блакитного неба. — Коли я її купувала, не знала, що там буде. Разом із реставратором знімала 5 міліметрів повністю чорного шару. Спочатку відкрилися лики. Потім голубе тло. Є два типи реставрації — художня та історична. У художній усе, чого бракує, домальовують. Ми проводимо історичну — не домальовуємо, а тільки зберігаємо те, що є.
Місцеві відвідують музей нечасто.
— Ми колись малими по цьому млину бігали з подружками, — розказує Людмила Білявська, 59 років. — Батько робив тут, і ми приходили бігать, купаться. У ставку рибу ловили. Знали, що млин дуже давній. Доки його викупили, він не працював років 15. У музей я прийшла вперше на Петра і Павла. Ми були в церкві на службі Божій, і нас батюшка закликав на безкоштовну екскурсію. Раніше якось приходила, але втрапила у вівторок, а тут вихідний. Та й вхідний квиток 40 гривень. Для Радомишля недешево. Але дітям знижки. Цілими класами ходять на екскурсії.
1 
1
Коментарі