— Незважаючи на сумний фінал, картина — весела. Така, який був сам Василь Сліпак, — каже режисер 36-річний Леонід Кантер перед показом документального фільму "Міф". У київському кінотеатрі "Україна" відбулася прем'єра стрічки про соліста Паризької опери Василя Сліпака.
Воював на Донбасі у складі добровольчого корпусу "Правий сектор". 41-річний співак загинув у червні 2016-го в селищі Луганське Бахмутського району на Донеччині.
— Будь ласка, не соромтеся сміятися під час кумедних моментів. Не зупиняйте себе тим, що фільм про смерть героя. Так, у фіналі Василь Сліпак загине. І наприкінці ви ще наплачетеся. Тому встигніть і насміятися теж, будь ласка, — продовжує Леонід Кантер.
До залу заходить пара, на вигляд по 40 років. Чоловік одягнений у костюм із краваткою, жінка — в чорних штанях, синьому светрі й великих сережках із бірюзи. Вона тримає стакан із поп-корном, роздивляється квиток.
— Ти знаєш, що це за фільм? — запитує її супутник.
— Щось про війну, по-моєму. Про воїна якогось загиблого. Не зрозуміла, до чого тут опера, щоправда. Але цікаво, це ж прем'єра. Афіші всюди висіли. Швидше б почали.
Глядачів просять ушанувати хвилиною мовчання загиблих на Майдані й в АТО.
Публіка піднімається. За хвилину лунає гасло "Герої не вмирають!".
Показують перші кадри фільму. Звучить народна пісня "Край лісу на полянці" у виконанні хлопчиків із львівської хорової капели "Дударик". У цьому колективі Василь Сліпак починав займатися співом.
Жінка в синьому здивовано перепитує супутника.
— То це він на війну пішов? Був же відомий артист.
— Усесвітньо відомий, — відповідає чоловік.
Показують Сліпака на сцені паризького театру в ролі Мефістофеля з опери "Фауст". Він — із довгим волоссям і бакенбардами. На війні взяв позивний "Міф", бо найбільше любив цей спектакль.
— Після того їхнього майдану Василь геть змінився, став дивним, — каже у фільмі колишня дівчина Василя Сліпака, росіянка Єлизавета. Вона сидить за столиком на фоні Єйфелевої вежі. Нервово закушує губи.
— Ми були дуже закохані одне в одного. Але він перестав бути моїм "Васєю". Зробив дивну зачіску (козацький оселедець. — ГПУ), ходив із тим українським "двоколором", мітинги в центрі Парижа на вихідних проводив. А потім зібрався — і на війну полетів. Я казала йому: "Васю, у тебе такий голос. Куди ти їдеш? Кожен має займатися своєю професією". Не послухав.
Показують життя Сліпака на війні. Виконував найскладніші завдання. Хотів довести, що гідний бути воїном.
— Не всі з нас могли зрозуміти, чому він пішов на фронт. Чому не продовжував займатися в Парижі волонтерством. Адже велика кількість людей роблять багато для України, не сидячи в окопі. Не було часу поспілкуватися про це, — говорить Галина Клемпоуз із позивним "Перлинка". Служить у батальйоні "Донбас". Приїхала на два дні на прем'єру. — Фільм дає нам відповіді на запитання, що хотіли б поставити Василеві, але вже не було, кому відповісти. Картина сподобалася б "Міфу", окрім фіналу, — додає.
Василь Сліпак загинув від кулі снайпера близько 6:00. Кадри його поранення зафіксував побратим.
— Це "червона зона", — каже боєць із позивним "Сім'янин". — Нам не можна було там стояти на видноті й відкачувати воїна. Але це ж "Міф". Робили йому серцево-легеневу реанімацію, дивилися, чи реагують зіниці. Почули, що "Міф" щось говорив. Не одразу розібрали слова. "Розплинуся в тобі й вічно житиму" — проказував слова з Молитви націоналіста. Тоді вже очі не реагували.
На екрані з'являються титри, що боєць із позивним "Сім'янин" також загинув.
Прощання з Василем Сліпаком відбувалося у храмі Львова — рідного міста героя.
Глядачка в синьому светрі плаче. Спочатку повільно, потім нервово. Знімає й витирає окуляри.
— Розпочали роботу над "Міфом" за кілька тижнів після смерті Василя, — каже режисер Іван Ясній, 48 років. — На сьогодні в живих немає чотирьох героїв картини. Як їхали на зйомки, домовилися з військовим із позивним "Розписний", що дасть нам фото й відео. Він був у момент загибелі Василя. Знімали останній бій. Коли приїхали й почали розпитувати про "Розписного" — нам сказали, що він учора загинув.
У прокаті документальний фільм про Василя Сліпака "Міф" іде з 8 лютого.
Був кацапомовним дитям
У документальному фільмі "Міф" є анімаційні вставки.
Василя Сліпака зобразили в образі Джельсоміно — героя казки Джанні Родарі. Хлопчик мав унікальний голос — допомагає вигнати з країни самопроголошеного короля.
Автором мультиплікації є рівненський музикант і художник Юрій Журавель, 45 років.
— Увесь процес фільму, як і назва — міфічні. У день загибелі Василя почав шукати в соцмережах його портрет, щоб намалювати для серії героїв України "Знай наших". До того, на свій сором, не чув про співака Василя Сліпака. Стало ще більш соромно й прикро, коли побачив, що він давно є в моїх друзях у "Фейсбуку". І навіть за півтора місяця до своєї смерті привітав мене з днем народження. Тим паче я мусив віддати шану Василеві та зробити частину роботи для фільму, — розповідає Юрій Журавель.
— Завдяки мультфільмам Володимира Дахна про козаків я ідентифікував себе як українець. Був кацапомовним дитям. У 5 років запитав у мами про запорожців: "Кто это такие, где живут?" Тоді вперше зрозумів, що я не просто "гражданин Советского Союза". В мене є своя національність — українець. Наступного дня нагрів пластиковий іграшковий меч на газу, й він перетворився на шаблю. З того часу був упевнений — займатимуся анімацією. Створив мультфільм "Як козаки комбригу танк подарували". Коли в режисерів виникла ідея зняти "Міф", вони подивилися, що я робив патріотичні мульти — й запросили до співпраці.
Гасло фільму "Міф" — "За що загинув Василь Сліпак?"
3 
1
Коментарі