— Генплан столиці такий, що історичну частину можна без перешкод перетворити на скляне Київ-сіті, — каже 59-річний Сергій Новгородський, заступник начальника столичного управління охорони культурної спадщини. Про новий Генеральний план розвитку міста та приміської зони до 2025 року він розповідає на фестивалі "Архітектура і дизайн".
— Він сирий та не захищає культурні пам'ятки. Ми подали більше 50 зауважень. Наприклад, на Генплані неправильно вказані межі історико-культурного заповідника "Стародавній Київ" у районі Поштової площі. На нього взагалі не нанесли третину пам'яток. Можливо, у робочому порядку наші зауваження врахують. Проте планом зараз ніхто не займається.
Від подачі перших зауважень минув рік.
— Андріївський узвіз, столичний ЦУМ, Гостиний двір, Поштова площа є об'єктами історико-культурної спадщини. Багато хто не схвалює проекти їхньої реконструкції. Часто за підтримки чиновників за справу беруться бізнесмени. Отримують дозволи відновити історичну будівлю на свій розсуд. Тому часто на місці пам'яток виростають величезні офісно-торгові центри зі скла і металу. Натомість влада хронічно не фінансує утримання й відновлення пам'яток спеціалістами. На це потрібно близько 10 мільярдів гривень щороку. Останні кілька років держава виділяла на утримання об'єктів культурної спадщини від 2,5-15 мільйонів гривень. Не факт, що всі гроші використали за призначенням.
Сергій Новгородський говорить також про спад якості реконструкції.
— Через маленькі зарплати відбувається постійний відтік професіоналів. На їхнє місце приходять дилетанти. Їхні проекти нагадують фотошоп. Тому культурні пам'ятки сьогодні прикрашають рекламні вивіски, добудовані мансарди, балкони у вигляді торгових кіосків. На Хрещатику помаранчева реклама магазину телефонів закриває два поверхи фасаду будинку із баштою. Це повна дикість.
3 
1
Коментарі
1