— В Україні не високий рівень життя. Не можемо дозволити собі утримувати в державних театрах музикантів пенсійного віку. Прийняли закон про короткострокові контракти. За час їхньої дії такі спеціалісти мають можливість перекваліфікуватися чи знайти інше місце роботи, — каже народний депутат 49-річна Ірина ПОДОЛЯК.
Артисти Національної опери, симфонічного оркестру, театру ім. Івана Франка, театру опери та балету для дітей, оркестру національного радіо вийшли на акцію протесту під Верховною Радою. Вимагають переглянути закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних і комунальних закладів культури".
— 16 працівників Національної опери звільнили за цим законом. Керівництво театру хоче продовжувати користуватися вибудуваними корупційними схемами. Це розправа з неугодними. Закон — лише привід, щоб позбутися тих, хто відстоює свої права. Та ставить зайві запитання про гарантовані Конституцією обсяг зарплат, тривалість відпусток, норми гастрольної діяльності, — розповідає колишня артистка Нацопери, голова профспілки "Вільна опера" Олена Анікеєва, 56 років.
— Усі звільнені — фахівці високого рівня. Серед них члени профспілок. Артисти Нацопери подали до суду на керівництво театру. Поліція відкрила кримінальне провадження проти директора Петра Чуприни за "грубе порушення права на працю".
Учасники акції передали звернення до спікера Андрія Парубія з вимогою внести зміни в законопроект Трудового кодексу. 15 березня голова Комітету соціальної політики Людмила Денісова рекомендувала його на розгляд парламенту.
— У законопроект Трудового кодексу потрібно внести зміни. Забезпечити справедливі умови роботи для творчих працівників. Короткострокові контракти залишити тільки для роботи на випробувальному терміні. Далі мають бути безстрокові угоди. Музиканти повинні мати можливість впливати на призначення та звільнення безпосередніх керівників — диригентів, концертмейстерів. Як це відбувається в Європі. Адже початкова мета цього закону — впроваджувати в Україні практику роботи в галузі культури європейських країн, — говорить голова незалежної профспілки Національної опери 49-річна Віра Корнілова.
— Підписав запропоновану керівництвом Нацопери форму контракту. Закон, безумовно, недолугий. Але звільненим працівникам потрібно було укласти трудові угоди. А потім так само продовжувати боротьбу за покращення умов праці. Вони емоційно поставилися до цієї ситуації. Через це втратили роботу, — каже артист оркестру Національної опери Василь Пилипчак, 66 років.
— Директор Петро Чуприна за будь-якої влади відстоював інтереси колективу. Не потрібно робити з нього ворога. Парламентарі теж живі люди й можуть припускатися помилок. Закон розробляли необізнані у сфері культури депутати. На своєму інструменті — валторні — займаюся з 5 років. Виборював місце соліста оркестру в Національній опері на всесоюзному конкурсі. Мене обрали з 15 найкращих музикантів СРСР. Працюю 39 років. Законом про переведення всіх працівників культури на роботу за короткостроковими контрактами держава показала, що нас не цінують. Не визнають музикантів Нацопери фахівцями найвищого рівня. І просто унікальними талантами. Вважають, що ми не заслужили на стабільність і соціальні гарантії. Які мали до виходу цього закону.
2 
35413
Коментарі