Чоловік шукає сина в притулку для дітей повій

 

Дмитро Богомазов поставив спектакль "Життя попереду"

Чоловік прийшов до сиротинця шукати сина. Тут більшість вихованців — діти повій. Матері оплачують їхнє утримання. Належить цей паризький притулок старій єврейці мадам Розі, яка пройшла нацистський концтабір. Маленький араб Момо — її улюбленець. Виховувала його в мусульманських традиціях.

Момо — головний герой роману "Все життя попереду" французького письменника Еміля Ажара. У столичному Театрі на лівому березі відбулася прем'єра вистави Дмитра Богомазова "Життя попереду".

— Спектакль — про складний світ, що існує лише завдяки взаємній повазі. У ньому поряд — колишній боксер нетрадиційної орієнтації, наркомани, афрофранцузи, араби, євреї. Ні політичні погляди, ні релігійні переконання не заважають їх мирному співіснуванню. Так відбувається в демократичному суспільстві, до якого ми прагнемо, — каже режисер Дмитро Богомазов, 53 роки.

Головного героя — Момо грає 24-річна Оксана Жданова. Мадам Розу — ­актор Лев Сомов, 53 роки.

— Дмитро Богомазов узяв роман "Все життя попереду" не випадково, — каже театральний критик Олег Вергеліс. — У режисера наскрізною постає тема миру — але миру внутрішнього, наодинці із самим собою. Також підкреслив міжнаціональний, духовний, релігійний компроміс. Не банальний, у вигляді підписаних папірців і домовленостей — а на рівні єднання душ.

Мадам Розу грає чоловік. Вона не просто стара повія, а зодчий, який зводить цілий світ для сиріт із притулку. Тримає його на своїх старечих плечах. Вона — символ понівеченої душі, яка пройшла Голокост, але зберегла добре серце.

Наступна вистава "Життя попереду" в Театрі на лівому березі — 7 грудня.

×