Біля столичного театру ім. Франка курять Остап Ступка, Руслана Писанка та режисер Юрій Одинокий. На авто "Х"юндай Акцент" під"їжджає актриса Лариса Руснак, 45 років.
— Я на інтерв"ю, — каже Одинокому.
— Не пущу! — лементує режисер. — Вона на годину постійно запізнюється на репетиції, чуєте? — кричить навздогін. У гримерці Лариси до вистави "Варшавська мелодія-2" готується Ада Роговцева. Ми заходимо в сусідню кімнату.
Ледь вас упізнав, — зізнаюся.
— Звикла до цього, — відповідає вона. — Коли умиваюся, обличчя, як білий млинець. Я на ньому малюю, що хочу. Мене п"ять років до театру не пускали без перепустки. І мама не впізнала на виставі "Трибунал".
Тоді актриса була вже вагітна. Її привезли 1984-го вночі в пологовий будинок. Він щойно відкрився, Лариса була першою пацієнткою. Народжувала вночі. Поки нянечка шукала лікаря, троє синів померли на очах Лариси.
Від чого померли? — питаю.
— Стоп, — обриває, — про це я говорити не буду.
Після паузи говоримо про її авто.
— На права здала 1991-го, — розповідає актриса. — Машину брат із Німеччини пригнав. Просила тільки не червону. А приїхала червона "Ніссан Санні". ДАІшники досі питають: "Де ваш "ніссан"?" Знають мене по лото "Забава" та серіалах.
Як вам у "Забаві"?
— У вівторок подала заяву на звільнення. Посварилася з режисером.
У лотереї ніколи підтасовок не було?
— Одна людина просила, щоб машина дісталася якійсь дівчині. Мовляв, я знаю, як це робиться. Я встала і пішла. Більше з тими людьми не розмовляю.
Граєте в "Забаву"?
— Купую по кілька квитків, виграла 17 гривень. Хоча тато вигравав 500 і 200.
Рекламу зараз озвучуєте? — запитую, бо мало не кожну другу рекламу на телебаченні озвучує Руснак. Серед них — "Максфактор", "Мілківей", "Доктор Мом".
— Зараз відмовляюся, хоча за одну платили 50 євро. Син Іван жартує: "Твій голос скоро буде чути навіть з унітазу".
Яка зарплата в театрі?
— Така, що доводиться зніматися в російських стрічках. У фільмі "Вітчим" Андрія Бенкендорфа моя героїня помирає від раку. Учора на знімальному майданчику "хворіла". Щоб відпочити, сідаю в позу лотоса, — вмощується "лотосом" на стільці. — Учора після зйомок медитувала, і мене знудило. Колись у "Вії" грала покійну панночку. Лягла в "труну". Це навіть не труна була, а зіставлені стільці, і мене аж знудило. Священик пояснив, що актори проникаються роллю, тому притягують негативну енергію.
Ви віруюча людина?
— Мало буваю в церкві. Зате весь час постую. Їсти часу нема. Сплю чотири з половиною години.
А здоров"я?
— У мене в суботу були зйомки до ночі. У неділю о шостій ранку вже їхала на лото "Забаву", о 14-й була репетиція в театрі. Увечері перед виставою "Соломія" заснула на диванчику біля гримерки. Партнер по виставі будить: "Ляля, що з тобою?" Дивлюся в дзеркало — обличчя, як після тижневого перебуха.
Травми на сцені бувають?
— У "Братах Карамазових" граю лиходійку Грушеньку. Падаю на сіно і... спиною натикаюся на величезний цвях. А перед виставою "Каїн" на сцені хтось розсипав бите скло. А в нас ролі такі, що ходити треба босоніж і повзати по сцені. Хтось із персоналу зібрав скло у відро й викинув.
На зйомках серіалів спілкуєтеся з московськими актрисами?
— Їм спочатку не подобається "сало украінскоє" і "мова". Так хочеться по морді тріснути! Але потім ці московські куриці самі на українську переходять.
Яка ваша улюблена роль?
— Божевільна сестра Соломії Крушельницької у виставі "Соломія" та героїня індійських легенд Шякунтала у виставі "Шякунтала".
Щоб краще зіграти, спілкувалися з божевільними?
— Ой, спілкувалася! Навіть не довелося шукати. Перед рок-оперою "Біла ворона" на сцену залізла дівчина, одягнена в костюм Жанни д"Арк. Вона з гримерки украла вбрання. Каже: "Мене прийняв у театр Богдан Сильвестрович". Викликали її батьків, "швидку". Ледь упіймали, так ганяла по театру.
Хто з режисерів найвимогливіший?
— Андрій Приходько, в якого я грала Шякунталу, іноді кричить. А покійний Володимир Оглоблін міг зробити так, — простягає руки до моєї шиї. — І актори вмить усе розуміли.
Ви одружилися з його сином.
— Я була на четвертому курсі київського театрального інституту, а Тарас після армії на першому. У перший день знайомства він повів мене до друга на день народження. А зранку познайомив із батьками. Через півроку ми одружилися. Вісім років жили разом, потім розлучилися. У Тараса тепер донька є. Ми нормально спілкуємося.
1962, 28 січня — Лариса Руснак народилася в місті Котовськ Одеської області в родині інженера та водія тепловоза
1982 — вийшла заміж за Тараса Оглобліна
1983 — закінчила театральний інститут ім. Карпенка-Карого
1984 — у пологовому будинку померли сини-трійнята
1990 — розлучилася
2005 — заслужена артистка України
Зіграла лікаря у фільмі "День народження буржуя", Мару в "Попілі Фенікса", доньку міністра в "Новом русском романе", мачуху в "Украденому щасті", понад 40 ролей в театрі
7 
1
Коментарі
8