Ексклюзиви
пʼятниця, 08 лютого 2013 07:30

"Конкретний фінал схожий на вирок, а його не може бути"

Автор: фото з сайта www.oiff.com.ua
  Тарас Денисенко (у білому ліворуч) зіграв лікаря Толіка у фільмі ”Звичайна справа”. До нього за згущеним молоком прийшли двоє наркоманів. Один сам розбиває собі голову до крові, але винним визнають Толіка
Тарас Денисенко (у білому ліворуч) зіграв лікаря Толіка у фільмі ”Звичайна справа”. До нього за згущеним молоком прийшли двоє наркоманів. Один сам розбиває собі голову до крові, але винним визнають Толіка

129 разів вмикає та вимикає світло режисер 65-річний Михайло Іллєнко у стрічці Валентина Васяновича "Звичайна справа". Він грає пацієнта психлікарні. Клацає вимикачем щоразу, заходячи до палати. Інакше настане кінець світу. 7 лютого картина виходить у всеукраїнський прокат.

— Цю сцену писав спеціально для Михайла Герасимовича. І за неї він навіть отримав гонорар, — сміється режисер Валентин Васянович, 41 рік. — Людина ж реально рятує світ. Це має і символічне значення. Він вмикає світло 24 рази на хвилину, як 24 кадри на секунду на кіноплівці. Михайло Іллєнко започаткував традицію для українського кіно виходити в прокат. Хочемо її продовжити.

"Звичайна справа" стане другою вітчизняною картиною, яку покажуть по всій країні. Бюджет — 6 млн грн, 90% надала держава. Фільм матиме 35 копій — на дев'ять більше, ніж у стрічки "Той, Хто Пройшов Крізь Вогонь", знятої Іллєнком.

— Це трагікомедія про кризу середнього віку, — продовжує Васянович. — У 40 років лікар-психотерапевт Толік починає нове життя. Одна з головних ідей — місць нема в цьому світі людям, які хочуть бути поетами.

Толік усе життя мріяв писати вірші, а натомість видає згущене молоко та презервативи наркоманам. За бійку з пацієнтом його звільняють з роботи, і Толік стає поетом. Також із давнім другом Славіком вони підробляють ведучими на собачих похоронах і продають курячий послід.

— Особисто я ніколи не працював би міліціонером, депутатом і букмекером, — каже виконавець головної ролі київський актор Тарас Денисенко, 47 років. — У дитинстві мріяв стати художником і археологом. Але ким бути, за мене в 17 років вирішив батько. Став актором, але інколи малюю. Для цього фільму намалював із 600 сторінок розкадровок. Думаю, як образотворець я реалізувався в дітях — син і дочка вчаться на художників.

Виробництво стрічки розпочали 2007 року. Тоді Васянович закінчив Школу режисерської майстерності Анджея Вайди у Польщі. У липні картину показали на Одеському кінофестивалі.

— Викинули щонайменше чотири фінали з фільму і скоротили його на 15 хвилин під час монтажу, — говорить режисер. — Зараз маємо таку історію — герой дійшов "до краю", і титри. А раніше мали кілька хепі-ендів.

— Конкретний фінал схожий на вирок, а його не може бути, — додає Тарас Денисенко. — Мистецтво не вирішує проблем, а ставить їх. Те, що я грав, я пережив і бачив. Бомжі були багатші у 1990-х, ніж актори. Бачив, як народні артисти вмирали з голоду.

Як вступити до Євросоюзу

Авантюриста Славіка зіграв у фільмі київський актор 41-річний Віталій Лінецький. З'ївши тарілку борщу, його герой вигадує план, як Україні вступити до ЄС.

— У бізнесі потрібно мислити глобально, — розповідає його герой після чарки. — Спочатку треба написати програму "Енергетична безпека України". Під неї держава виділяє фінансування. Потім ми збираємо гівно з усієї країни і направляємо до Чорнобиля. Там заливаємо його в аварійний реактор. Воно кипить і виділяє метан. Метан — це газ. Газ закачуємо до труби, забезпечуючи економіку України на багато років. А надлишок ми направляємо до Європи — і за це нас приймають до Євросоюзу.

 

Зараз ви читаєте новину «"Конкретний фінал схожий на вирок, а його не може бути"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути