У міжнародному конкурсі короткометражних фільмів "Жести примирення" взяли участь студенти-кінематографісти з 11 країн світу.
Кожна країна пропонувала кілька робіт, а журі з Німеччини визначило найкращих. Гроші для створення стрічок виділили німці. Усі фільми об"єднувала ідея примирення тих, хто воював у Другій світовій війні по обидва боки фронту. Переможців було одинадцять — по одному з кожної країни.
Українським переможцем визнали фільм 30-річного Олексія Росича "Вавилон".
— Тема примирення, на якій наполягали німці, здалася мені якоюсь аж надто соціально-банальною, — зізнався Росич. — Я навіть не міг визначити, як розуміти це слово. Ідея з"явилася за 20 хвилин до завершення подачі заявок. Я швидко накидав її на комп"ютері й надіслав на конкурс.
Наприкінці листопада у Мюнхені Олексій Росич отримав 3 тисячі євро призових. Каже, що після показу "Вавилону" до нього підійшли професори московського ВДІКу й заявили, що хочуть навчати студентів на його роботі. Росіян вразила драматургія стрічки.
Коли я сказав про це старому — він нагнув таких матюків...
— Я знімав не за сценарієм, — розповідає Олексій. — Люди у житті значно цікавіші, ніж можна собі уявити й описати.
Росич згадує, що довго думав, чи залишати у фільмі лайку. І таки не прибрав її з документальної стрічки.
— Матюки — це правда людини, яка втратила на війні всіх. Мій герой — реальний чоловік, зберігає фото німецької балерини. Він довго розповідав мені, що ця жінка була його коханою. Насправді на тій його листівці стояв штамп 1953 року. Її видрукували вже по війні. Коли я сказав про це старому — він нагнув таких матюків...
Ми спілкувалися на фуршеті після прес-конференції і показу в Ґете-Інституті. Росич дожовував канапку.
Ще одним призером конкурсу став 32-річний володар золотої гілки Канського кінофестивалю киянин Ігор Стрембіцький. У стрічці "Урок німецької" за 11 хвилин режисер розповів про життя українки Ганни Буркун, яка народилася в Німеччині. Її маму забрали туди на роботи. По війні Ганна опинилася в Україні й ось уже 38 років вчителює у селі Гута. Але знайшла свого німецького батька — солдата вермахту, якого ніколи не бачила. І тепер пише йому листи — німецькою, яку викладає в школі.
Українські глядачі побачать найкращі фільми "Жестів примирення" уже наступного року. Тоді ж вони з"являться і на DVD.
2 
1
Коментарі