вирушив минулого понеділка найрадикальніший режисер Європи Андрій Жолдак.
Це сталося наступного дня після вистави "Ромео і Джульєтта" — трагедії, яку поставив 43-річний Жолдак у Харківському театрі імені Шевченка. Це його п'ята вистава на цій сцені за три роки роботи. До того був "Гамлет" із голим і позолоченим L Кравчуком у головній ролі.
Був дивовижно красивий тургенєвський "Місяць кохання". Був "Один день Івана Денисовича", що поставив на вуха самого Солженіцина, і той кричав: "Нє пущать!" Був шедевр "Гольдоні. Венеція" І ось — "Ромео і Джульєтта".
Харків уже звик (як раніше — Київ) до того, що Жолдак обставляє свої прем'єри вишуканими скандалами. Та перед останньою виставою було тихо, мов перед грозою. Так тихо, що я мало не пропустила перегляд. Кажуть, журналістів взагалі не запрошували. В усякому разі, не було жодної телекамери, які так любить Жолдак. Але зал таки був повний.
Ромео та Джульєтта, як відомо, діти ворогуючих кланів Монтеккі й Капулетті. Ці клани у виставі легко впізнаються — "помаранчеві" та "біло-блакитні". Хоч усі актори зовсім голі. У цьому й скандал, бо всі голі однакові: й революціонери, й ретрогради. У фіналі вони обмазуються справжнім лайном.
Монтеккі й Капулетті легко впізнаються — це наші "помаранчеві" та "біло-блакитні"
Під час вистави показують документальне відео — події в Сіверськодонецьку та на київському Майдані під час минулих президентських виборів. А голі харківські джульєтти на цьому тлі бігають по сцені й пищать: "Я хочу цілуватися!" І нічого більше вони не хочуть. Можливо, саме тому опиняються в лайні.
Можна було чекати на вибух протесту. Але, здається, публіка була настільки ошелешена, що забула протестувати або аплодувати. Аплодисменти з'явилися тільки наприкінці вистави.
У залі було кілька зарубіжних театральних продюсерів. Британський заявив, що радикальнішої вистави він у житті не бачив, тому не знає, як до неї ставитися. Аби лиш він один не знав! Після вистави було трохи страшно виходити на вулицю. Раптом там, на Сумській, стоять танки для відвернення конфліктів місцевих монтеккі та капулетті? Але такого не було. Тинялися персонажі вистави — обкурені й п'яні харківські тінейджери. Вони не хотіли нічого, окрім як цілуватися...
Вистава, мабуть, не сподобається ані владі, ані опозиції. Бо Жолдак у ній пожалів усіх. А ми звикли, щоби жаліли тільки "хороших".
Вистава, мабуть, не сподобається ані владі, ані опозиції
Цей немилосердний спектакль здався мені водночас ніжним і печальним. Я передчувала, що він — останній. Невідомо, йтиме вистава далі чи Харків зробить вигляд, що її ніколи не було. Телефон театру в понеділок відповідав, що Андрія Жолдака немає. Це був останній день роботи режисера в Харкові.
Сам Андрій не давав жодних коментарів. Здається, він устиг полюбити Харків і зовсім не хотів грюкати дверима на виході. На виставі у Жолдака були незвично сумні очі.
За попередніми даними, він їде з пункту Х(арків) до пункту Б(ерлін), де працюватиме у знаменитому театрі Фольксбюне. Німці торжествують: нарешті їм удалося переманити до себе цього "грос-майстера" театральної Європи!
Такий фінал був прогнозований давно. Ще нинішньої весни Жолдак заявив, що театральна реформа в Україні не почнеться доти, доки всі художні керівники та директори українських театрів не підуть у відставку. Він сказав, що готовий, для прикладу, піти першим. І зробив це. Але реформа так і не почалася.
Режисер уже в Берліні
Андрій Жолдак вирушив до Берліна у вівторок. Він і раніше працював "на дві хати" — у Берліні й Харкові. Довго це тривати не могло, і ось термін контракту з харків'янами збіг.
"Ромео і Джульєтта" у Харкові йтиме — але після офіційної прем'єри на Берлінському театральному фестивалі в жовтні. Річ у тім, що вистава зроблена на замовлення саме цього фестивалю.
У берлінському "Фольксбюне" Андрій ставитиме давньогрецьку "Медею". Разом із німецькими акторами там гратимуть 12 харківських артистів та дружина режисера Вікторія Спесивцева.
Коментарі