Під Міністерством культури лунає похоронний марш. Поруч із п'ятьма музикантами стоять протестувальники з плакатами "Артисти Національної опери проти порушення конституційних прав людини", "За законом — контракт на три роки".
— Хоронимо українську культуру під міністерством безкультур'я. Ще декілька років із такими законами, і чиновники не матимуть ким керувати. Артисти підуть працювати в підземні переходи, — каже Віра Корнілова, 49 років, голова профспілки, колишня віолончелістка оркестру Нацопери. З театру її звільнили 23 лютого, бо відмовилася підписувати нову трудову угоду на 16 місяців.
У січні 2016-го Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури".
Безстрокові трудові угоди перервали, запропонували працівникам нові. Із 585 осіб художнього та артистичного персоналу Нацопери 16 людей не погодилися їх підписати.
— На початку спротиву минулої осені нас було значно більше, ніж 16. Це ті, хто дійшов до кінця. Зважився доводити свою правду той, хто має підтримку в сім'ї, у тому числі й фінансову, — продовжує Віра Корнілова.
Звільнені працівники культури від імені двох профспілок передали звернення до міністра культури Євгена Нищука. Вимагають, щоб їх поновили на роботі та скасували накази про переривання безстрокового трудового договору.
— Короткострокові контракти для всіх творчих працівників — антиконституційні. Наша мета — повернути безстрокову форму роботи. Творчі керівники закладів культури мають обиратися через проведення всеукраїнського конкурсу за підтримки творчого колективу таємним голосуванням. Ми повинні мати вплив на те, щоб звільняти чи наймати безпосередніх керівників. Наприклад, головного режисера, диригента, концертмейстера. Так це відбувається в європейських країнах. Зараз головних спеціалістів призначає міністерство.
Активісти з Нацопери у вересні минулого року розробили звернення до уповноваженої Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської. Його підписали близько 600 працівників оперних театрів України. Із 30 січня Конституційний суд розглядає подання про скасування закону. Процес може тривати до трьох років.
— Початково закон розробляли для керівників закладів культури. Щоб звільнити тих, хто "засидівся" на посадах. Основна частина тексту — опис конкурсної процедури з переобрання керівників. Та для них зробили "шпаринку". Тих, хто вже працює на контрактній, а не на безстроковій основі, закон не стосується. Тому ще до його виходу головні спеціалісти Нацопери та директор завбачливо перейшли на контрактну форму роботи. Убезпечили себе від звільнення на п'ять років, — розповідає колишній артист оркестру Нацопери, заступник голови профспілки "Вільна опера" В'ячеслав Дєдковський, 40 років.
— Ми їздили на гастролі "за поїсти". Отримували тільки добові, які ледь покривали основні потреби — харчування та проживання. Гроші виплачували на місці, зазвичай у холі готелю. Приходив представник нашої адміністрації з сумкою грошей та аркушем паперу. На ньому — надрукована табличка з іменами артистів і сумами, часто написаними олівцем. Самі вирішували, скільки грошей і коли сплачувати. Ми проконсультувалися з юристами щодо такої системи виплат. Виявилося, що вона неправомірна.
Цей закон зафіксував владу чиновників. Вони хочуть і далі використовувати звичні корупційні схеми. Мати доступ до державних грошей. Водночас прагнуть убезпечити себе від зайвих запитань артистів. Для цього нас дуже зручно тримати на короткострокових контрактах, — продовжує В'ячеслав Дєдковський.
Проти директора Нацопери відкрили кримінальне провадження
— Як і звільнені працівники, маю багато запитань до очільників Нацопери. Знаю про напружені стосунки між адміністрацією та колективом. Але в частині підписання контрактів не можу ніяк вплинути на керівництво, — говорить міністр культури Євген Нищук, 44 роки. — Проти контрактної системи протестував, ще не будучи міністром культури. Але чому працівники Нацопери не підписали контракти, як решта артистів по всій Україні? Це зробили 98 відсотків усіх працівників культури включно з керівниками. Потрібно було спочатку укласти трудову угоду. А потім боротися за зміну умов праці. Так зберегли б робочі місця. Не розумію також, чому вони вирішили, що можуть подавати свої варіанти контрактів. Погоджену форму для підписання надає керівництво закладу. Щоб довести, що адміністрація театру чинить свавілля, і звільнити директора, потрібні докази. Мають збирати їх і подавати до суду. У парламенті не підтримають ініціативу щодо скасування закону, якщо ми її подамо. Документ підписав президент, за його затвердження проголосувала Верховна Рада.
— Закон створений для переведення на контрактну систему керівників державних установ. Це версія, яка народилася в ході дискусій. Закон — для всіх, — каже генеральний директор Національної опери Петро Чуприна, 68 років.
— Маю п'ятирічний контракт, який закінчується через рік. Потім, як усі, буду проходити конкурс і переукладати угоду. У Нацопері працює близько 100 пенсіонерів. Потрібно омолоджувати колектив. Тому для працівників визначили мінімальний термін контракту.
Проти Петра Чуприни відкрили кримінальне провадження в Шевченківському районному відділі поліції. Підстава — заяви звільнених працівників Нацопери про грубе порушення законодавства про працю.
3 
1
Коментарі