— Де ще три мої картини? Якщо щось не так, віддавайте назад. Я заберу додому, — говорить 86-річна Ганна Готвянська. Вона в довгій чорній спідниці, рожевій кофті та хустці. На правій щоці — пластир. До Києва приїхала з села Козіївка Краснокутського району Харківщини.
Ганна Готвянська — художниця-аматорка. Її роботи показують у столичному "Мистецькому арсеналі" на виставці наївного живопису "Чисте мистецтво".
— Ваші картини у сховищі під сигналізацією. Виставка не вміщає всі, — заспокоює художницю кураторка Лідія Лихач, 55 років.
— Кажуть, амбіції є лише у відомих митців. Але аматори не поступаються їм. Їжджу Україною в пошуках шедеврів наївного мистецтва. Років десять тому картини можна було купити за 60 гривень. Зараз ціни виросли до кількох тисяч доларів. Селяни побачили, що в заможних колекціонерів є інтерес до наїву. Ганна Готвянська не продає свої роботи. Вона — геній з народу.
На картині художниці "Вибілювання полотна" зображено, як жінки перуть білизну в ставку. Друга — вишитий портрет Тараса Шевченка.
В експозиції — 460 робіт. Автори — 60 художників, від початку минулого століття до сучасних.
— Гордість українського наїву — портретист Панас Ярмоленко та його донька Якилина. Вони з села Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького району Київщини. Активно творили в 1930–1950-х роках. Батько завжди підписував свої роботи, донька — ніколи. Їхні картини знаходила на горищах, у коморах. Селяни дивувалися: кому потрібне це старомодне барахло?
260 творів для виставки надав центр народного мистецтва "Музей Івана Гончара".
— У професійних художників головне обмеження — вміння малювати, дотримання канонів. У наївних очі не зашорені. Малюють, як відчувають. Упевнені у своїй геніальності та правоті. Чим більше це переконання, тим особливіший світ вони творять, — каже директор центру Петро Гончар, 68 років.
— Ця "нахабність" розширює бачення світу. Для митців важливе визнання. Вчитель із села Лихнівка Баришівського району Київщини Яків Ющенко все життя чекав виставки. Дочекавшись її в Москві, помер у ту ж ніч. Глухонімий із дитинства Григорій Ксьонз із Полтавської області через скруту продав хату. Заробляв малюванням, а люди давали їжу й нічліг. Майже в кожній хаті можна зустріти полотно "Тікай, Петре, з Наталкою, іде мати з качалкою" у виконанні різних авторів. Картини показують ставлення українців до кохання. Закохані вибирають одне одного попри незгоду батьків. Традиція відтворювати цей сюжет зародилася на сільських базарах. Художники малювали те, що подобалося селянам і що ті купували.
Виставка "Чисте мистецтво" в "Мистецькому арсеналі" триватиме до 9 травня.
Коментарі