— Чекав у студії дітей. Дзвонять і кажуть, що біля входу за 5 метрів від них впали два будівельні крани. Вийшов, малі перелякані, трусяться, заїкаються. Відпоював їх чаєм. Того дня нічого не записали, — розповідає 25-річний Олексій Каплунський, звукорежисер аудіокнижки "Хроніки Нарнії".
Він робив аудіоверсію Біблії для дітей на католицькому радіо "Марія" у Києві. Тоді виникла ідея із "Хроніками Нарнії". Це цикл із семи видань британця Клайва Стейплза Льюїса. В них ідеться про пригоди дітей у казковій країні Нарнія, де тварини можуть розмовляти.
— Взяли другу книжку хронік "Лев, Чаклунка і стара шафа", бо вона перекладена українською. Дітей озвучили вихованці притулків.
Голосом бобра говорив батько режисера. А бобриху озвучила його сусідка. Чоловіка на роль вовка випадково знайшов у селі.
— Поїхав додому на Вінниччину викопати картоплю. Йду вулицею й чую, як говорить 58-річний дядько Коля. Він за життя прокурив голос, а ще охрип. Кажу, давай тебе запишу. Получилося добре, бо горло боліло й вийшов реальний вовк.
Олексій за освітою музикант. Сам написав музику до "Хронік Нарнії". Диск має вийти наприкінці осені накладом 5 тис.
— Коли був малим, в селі вирубали світло, бабуся розказувала про війну. Ми з братом слухали по 2 години. Згадувала, як німець прийшов, а вона йому: "Нема курки, нема яйка, є тільки я — хазяйка". Ми все знали напам'ять, але все одно просили, щоб розповідала. 3-річна дитина не може читати, але може слухати. Якщо батьки піклуються про малечу, то вмикатимуть їй добрі казки. Це розвиває уяву.
1 
1
Коментарі