24 березня в Києві на фестивалі документального кіно про права людини "Докудейз UA" мали показати стрічку "Шахта №8" — про неповнолітніх працівників нелегальної шахти містечка Сніжне на Донеччині. Стрічку створили Естонський фільмофонд та українська студія "Інтерфільм". В останній момент естонський режисер 54-річна Маріанна Каат мусила зняти фільм із програми фестивалю. Бо український продюсер Олена Фетисова заборонила показувати його в Україні. Назвала стрічку неправдивою.
— Мати 15-річного Юрія Сиканова живе з коханцем, п'є. Дітей б'ють, принижують, — розповідає про "Шахту №8" член відбірної комісії кінофестивалю Алла Тютюнник, 62 роки. — Хлопець забирає двох сестер і їде в село. Там їм дозволяють пожити в якомусь будинку. На подвір'ї стоїть молодша сестра. Показує яму, в якій раніше видобували вугілля. Каже, зараз не копають, бо тут завалило чоловіка. Що у них щодня то горить копанка, то люди гинуть. Коли бачиш, як двоє хлопців спускаються у це пекло по саморобній драбині, стає страшно. На показі був мій чоловік. Він вийшов із залу з очима, повними сліз. Хотів поспілкуватися з режисером, але не зміг говорити.
Головні герої стрічки, 18-річний Юрій Сиканов та і 21-річний Дмитро Оприщенко, приїхали до Києва. Вони вперше у столиці. Юрій у світлих джинсах і спортивній кофті "Адідас".
— Сначала было страшно сниматься. Неизвестно, чем это закончится, — розповідає Юрій. — У нашому регіоні не бажано зніматися на камеру. Один шахтар знявся для новин. Вилазить чорний із шахти і радісно: "Ой, сонечко!". Його сварили. У нас треба думати, що говориш. Але в знімальній групі були дуже хороші люди, і ми погодилися.
Зйомки тривали протягом 2008-2009 років. Режисер приїздила до України 10 разів.
— Ніхто не змушував розказувати про копанки. Не тиснули. Просто знімали наше життя. Спочатку трохи боявся камери. Потім перестав її помічати. Знімальний день був короткий. Більшість часу ми спілкувалися з Маріанною та її групою. Зніматися — нелегка робота. Щоб зробити кадр, де виходжу з шахти з мішком вугілля, довелося тягати його кілька разів. Олена Фетисова приїжджала на зйомки тільки спочатку. Як вона може казати, що це — не документальний фільм, якщо її не було на зйомках? Знімали справжнє життя.
Після виходу стрічки Юрія впізнають у маршрутках. Фільм переглянули в інтернеті. Йому ніхто не погрожував. Тільки дзвонив власник тієї нелегальної шахти. Щодо нього відкрили кримінальну справу після виходу картини.
— Шум навколо "Шахти №8" докотився до Донецька, — каже Алла Тютюнник. — Цим зацікавився губернатор і обласне телебачення. Дзвонили до нас, питали про героїв. Хлопцям узагалі-то страшно. Вони не знають, що їх чекає після повернення.
Юрій Сиканов вивчився на кухаря. Роботи не має. Вітчима посадили в тюрму. Матір хлопець забрав до себе. Каже, перестала пити і вчиться у центрі зайнятості на кухаря. Раніше її позбавили батьківських прав. Тому менша сестра Юлія зараз у дитбудинку. Старша Уляна вийшла заміж, живе у Криму.
— Юра дуже розумний, організований, — говорить Алла Тютюнник. — Узяв на себе відповідальність за двох сестер. Записав меншу на гурток бальних танців.
— Олена Фетисова не пояснила, чому заборонила показувати фільм в Україні, — каже Алла Тютюнник. — У листах писала, що має виняткові права на показ. Але угоди не показала. Погрожувала всіма можливими міжнародними законами.
Естонський фільмофонд пояснює, що Фетисова мала право лише на комерційні покази. А участь у фестивалі — некомерційна.
— Ми готові були заплатити. Естонський фільмофонд просив продюсерку дозволити показ. Він вклав у фільм значно більше грошей, ніж українці. Фетисова або продала свої права тим, хто зацікавлений, щоб фільм не бачили, або на неї натиснули.
За годину до запланованого показу організатори отримали останнє письмове попередження. "Марианна Каат пытается любыми способами пропихнуть фильм, который является насквозь лживым, постановочным, с подтасованными фактами и "разыгранными" мизансценами и не имеет никакого отношения к документальному кино и теме защиты прав человека", — пише у листі продюсер "Інтерфільму".
Алла Тютюнник говорить, що Маріанна Каат була шокована. Її довелося відпоювати валеріанкою.
— Ми — фестиваль правозахисного кіно і принципово не можемо порушувати закон. Маріанна вирішила зняти фільм з конкурсу, але показала його самостійно. Перед показом ми винесли із залу банер фестивалю і самі вийшли.
Стрічка про юних шахтарів уже побувала на 30 фестивалях. Здобула 10 призів. 29 березня її показали у Брюсселі. Потім вона поїде до США. Продюсер Олена Фетисова зараз у Грузії на зйомках фільму про Сергія Параджанова.
3 
1
Коментарі
3