— В Україні успішний фестиваль робиться у формі революції, а успішна революція — у формі фестивалю, — каже скрипаль і композитор 57-річний Кирило Стеценко.
— Такими подіями стала перша "Червона рута" і "Країна мрій". Одна з основних функцій фестивалю — програмування майбутнього, вихід за межі рутини. Перша "Країна мрій" виглядала як пролог до помаранчевої революції. Нам тоді показували, про яку країну ми всі мріємо. Кожен захід, що відбувається раз на рік, має бути трохи екстремальним. На "Країні мрій" цього вже немає. Він перетворився на обивательський. Бракує новизни, несподіванки, нових меседжів та імпульсів. Фестиваль став передбачуваним.
"Країна мрій" була народжена як альтернатива до влади. Коли Скрипка почав співпрацювати з владою, фестиваль втратив свою опозиційність. Владі вигідно підтримати його, бо скоро вибори. Іміджево вони сполучаються з Олегом — популярним, альтернативним діячем "Країни мрій". Образ фестивалю використовують, щоб сказати: ми добра влада, ми також мріємо про ідеальне місто і країну.
Сьогодні фестиваль просто комерційно експлуатують. А все комерційне стає обережним, розрахованим на широкі маси. От тільки ціна в 50 гривень — зависока. На рівні фінансового відчуття українців вхідний квиток має коштувати 20 гривень.
10
тисяч глядачів відвідали фестиваль. Торік через дощ їх було менше — 6 тис.
1,6
тисячі гривень коштувала гуцульська керамічна миска на Алеї майстрів.
8
хвилин тривав концерт турецького гурту "БабаЗула". Вони грали на народних інструментах — сазі, дарбуці й ложках. За дві пісні глядачі почали розходитися, і музиканти припинили виступ.
2 
1
Коментарі