98 рідкісних кіноплакатів українських художників до вітчизняних і закордонних фільмів 1920–1930 років показують на виставці "Кричати! Кликати! Горіти!". Відкрилася в Національному центрі Олександра Довженка в Києві.
— 2012 року шукали, як оформити DVD-диски українського авангардного кіно, — розповідає генеральний директор Довженко-центру Іван Козленко, 38 років. — У бібліотеці Вернадського на очі трапилися плакати до українських стрічок — "Одинадцятий" Дзиґи Вертова, "Арсенал" Довженка. За кордоном ці фільми асоціюються з російською культурною спадщиною.
Назва виставки виникла зі статті "Наші кіноплакати" Юрія Миславського в журналі "Кіно" 1927 року. Розкриває суть: "Плакат мусить кричати, кликати вогнем своїх фарб, горіти яскравими плямами, притягати різкими контрастами кольорів". Українізація, розквіт кіновиробництва Всеукраїнського фотокіноуправління, створення навчальної бази при Київському художньому інституті сприяли появі школи кінореклами.
Попри тиражі, що часом сягали 10 тис. примірників, більшість плакатів збереглася в невеликій кількості. Деякі — чи не єдине свідчення стрічок, які вважають втраченими.
— Показуємо найбільш визнаний український плакат "Еспанська танцюристка" Костянтина Болотова. Виграв на виставці декоративних мистецтв у Парижі 1925 року золоту медаль. Художник створив його для американського фільму 1923-го. Головну роль зіграла секс-символ німого кіно Пола Негрі. Є кілька плакатів Олександра Довженка. Він — геній у кіно, але, на жаль, не у графіці.
Виставка кіноплакату "Кричати! Кликати! Горіти!" триватиме до 27 вересня.
8 
35413
Коментарі