Київський музей російського мистецтва, що на вулиці Терещенківській, провів літературно-музичний вечір "Времена года".
Біля дверей у "білу" залу поставили прозору урну з написом англійською та російською: "На реставрацію". Коли гості зайшли до зали, в урні з"явилася одна, дві та п"ять гривень.
Музиканти грають класику та народні мелодії. У центрі на мольбертах стоять чотири картини російських художників — "Літо" Михайла Нестерова, "Літній пейзаж, Звенигород" Миколи Кримова, "Літо" Олександра Герасимова та "Купання" Петра Котова.
Київський піаніст Олександр Москалець, 37 років, зізнався "ГПУ", що часто грає на таких заходах.
— Але нікого у залі не знаю. Мабуть, люди невідомі прийшли.
Поряд стоїть колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн, 64 роки.
— Мені подобаються такі вечори, — розказує "ГПУ" пан Дітмар. — Я на них спостерігаю за людьми. Ще часто гуляю пішки Андріївським узвозом. Там можна побачити, хто що купує, скільки люди можуть заплатити за сувеніри.
Радник-посланець російського посольства Всеволод Лоскутов, 55 років, спізнився. Стільця йому не вистачило. Він слухає музику стоячи, час від часу виходить у коридор, дивиться вниз з балкона другого поверху.
— Сьогодні вдалий вечір: багато людей, — каже, поглядаючи на переповнену залу.
Саксофоніст Сергій Гданський, 28 років, нудьгує у коридорі. Тримає саксофон-баритон. Дивиться на тріщину в залі — прямісінько посеред стелі.
— Мабуть, поліпшує акустику, — жартує музикант.
Директорка Французького культурного центру Айша Керубі спізнилася. Часто виходила і розмовляла по мобільнику французькою. Каже, її запросила "якась висока смуглява жінка у гарному вбранні".
— Прийшла із задоволенням, — розповідає. — Я працювала десять років у паризькому музеї "Д"Орсе". Там теж проходили такі вечори.
3 
1
Коментарі