— Ці малюнки — єдине, що мене тримає на плаву морально весь цей час, — каже графік і фотограф з Харкова Белла Логачова, 41 рік. Шість її робіт потрапили на виставку "А4, кулькова ручка" у столичній галереї "Карась". Вимога — малювати кульковою ручкою на папері формату А4. Торік художниця зобразила на малюнках події Майдану: побиття "беркутівцями" мітингарів, сутички із силовиками. Найновіші роботи Логачової — про Крим та Донбас.
— На одному з малюнків зобразила дельфіна. З нього власноруч вирвала шматок паперу, що нагадує обриси карти Криму. Через цей розрив дельфін стрибає. Фактично війна почалася з Криму. Інша робота — як колаж сучасних подій. Наша дійсність — це суцільні розломи, мозаїка: ми отримуємо інформацію уривками. Кожен складає свою картинку світу. Саме тому конфлікти відбуваються на рівні спілкування — люди по-різному трактують ті самі події. Хибна інформація, пропаганда складаються в колективну пам'ять.
У верхній частині роботи — кораблі. Це символ Чорного моря, Криму. Їх можна трактувати по-різному. Це або українські судна, що залишають півострів, або навпаки — наступають, як образ ворога. Це також образ криголама, що розламує півострів.
Середина роботи — аеропорт Донецька. Колись біля нього сідала в автобус, їдучи в гості до батьків. Сьогодні це форпост, який утримують титанічними зусиллями. Людей, які його захищають, називають кіборгами. Це не люди навіть, а незламні істоти. Хтось може й не впізнати у штрихах і ґратах аеропорт. Можливо, це символічний простір війни. Тут чоловік зі зброєю, але він відстрілюється, не нападає, а захищає свою землю.
Нижня частина — також люди зі зброєю. Вони в окулярах аквалангістів, але це не зовсім однозначно аквалангісти. Це люди, що вийшли з-під води і стріляють. Це такі міфічні істоти, борці, підпільники, що раптом з'явилися. Це символ руху звільнення.
Художниця використовувала чорну і синю ручку.
— Синю, бо є тема води. Червоний не хотіла вводити, щоб не додавати категоричності. Ці малюнки — мій відгук на сучасні події. Розумію, що не можу поїхати в Крим чи Донбас як репортер чи фотограф. Тому брала за основу знімки людей, які бачили ці події на власні очі, щоб показувати правду життя. Ці теми — дуже живі для мене. Народилася в Маріуполі, мій дідусь — грек. Потім навчалася в Донецьку, жила там певний час з батьками, зараз вони залишаються там.
Виставка триватиме до 13 січня. Вхід вільний.
4 
1
Коментарі