— Ще жодному фотографу не дозволяли знімати побут Далай-лами настільки зблизька. Я бачила, як Далай-лама XIV — божество, втілення Будди на землі — робить уранці зарядку, чистить зуби і кривляється, — розповідає київський фотограф Леся Мальська, 35 років. — Коли ж побачила його на біговій доріжці, загорненого в махровий рушник, то кілька хвилин стояла шокована й не могла фотографувати.
У столичній галереї "Лавра" на вул. Івана Мазепи, 17 відкрилася виставка фотографій "Далай-лама очима Лесі Мальської". На 74 знімках показано повсякденне життя духовного лідера та правителя Тибету. Із 1959-го, після окупації його країни комуністичним Китаєм, Далай-лама разом зі своїм урядом перебуває у вигнанні в сусідній Індії. 1989-го Його Святість отримав Нобелівську премію миру.
Леся Мальська поїхала до Далай-лами разом зі знімальною групою російського режисера українського походження Віталія Манського, 45 років. Той знімав документальний фільм "Світанок. Захід. Далай-лама XIV".
— Мені запропонував зняти цю стрічку сам Далай-лама після того, як переглянув мою картину про Михайла Горбачова — розповідає Манський. — Його Святість запросив мене до Індії, там ми й обговорили, яким буде майбутній фільм. Знімали протягом дев"яти діб. Проте я все це змонтував, як один день із життя монаха.
Зйомки проходили торік у листопаді в індійському штаті Дхарамсала, де живуть емігранти з Тибету. Леся за цей час зробила близько 3 тис. знімків. На одному з них — російський співак Філіп Кіркоров і Далай-лама. Артист на власному літаку прилетів на аудієнцію до Його Святості, чекав цієї зустрічі два роки. Привіз йому свої диски та буклети. А монах подарував Кіркорову книжку зі своїм автографом. Співак попросив ще один примірник для Алли Пугачової.
Знімальна група жила у готелі неподалік від резиденції Далай-лами.
— Вона розташована на верхівці невисокої гори. Огороджена кількаметровим муром, — веде далі Леся. — Навколо багато охоронців зі зброєю — лише індусів, бо тибетцям-буддистам не можна використовувати зброю. Будинок має кілька поверхів, обставлений сучасними меблями. Його Святість вважає себе звичайним монахом і жодної зіркової хвороби не має. Якось узяв із вівтаря яблука та пригостив нас.
Лесі іноді здавалося, ніби Далай-лама читає її думки:
— Якось повернулася в номер, а там літає комар. Вони там часто бувають малярійними. І от я хочу його вбити, але не можу, бо ще кілька хвилин тому слухала проповідь про те, що не можна нікого кривдити, навіть найменшого жучка.
Довго вагалася, та врешті таки вбила комара. Мене мучила совість. А наступного дня Далай-лама ніби між іншим каже: "Звісно, нікого не можна кривдити. Але, приміром, комарі тут малярійні. Тому вбити їх не буде гріхом".
Нині Леся збирає групу людей, з якими планує невдовзі знову поїхати в Тибет.
— Далай-лама якось запитав нас, чи є в Україні люди, які мають до нього якісь важливі запитання, — згадує фотограф. — Відповіла, що, напевно, є. Нині хочу зібрати тих, кому буддизм справді не байдужий і повезти їх до Його Святості.
Виставка триватиме до 21 липня. Вхід вільний.
Коментарі
1