
Брошку за ескізом художника Михайла Врубеля ювелірний дім "Лабортас і Карпова" подарував Київському музею російського мистецтва з нагоди його 85-річчя. Ескіз пролежав в архівах музею 120 років. Приймав прикрасу 49-річний директор закладу Юрій Вакуленко.
— 1886 року імператорський ювелірний двір хотів зробити "Подвійну підкову" за ескізом Врубеля, — розповідає він. — Тоді за неї давали 40 тисяч доларів. Але цінність підкови не в матеріалах, а в тому, що вона в єдиному екземплярі, та ще й ручної роботи. Ця прикраса варта півмільйона доларів.
Вакуленко розповідає, що на початку листопада проводив ревізію в архіві музею.
— Знайшов пошарпаний альбом із замальовками Врубеля одеського періоду. Серед них — брошка "Подвійна підкова". Близько десятої вечора передзвонив художниці Ірі Карповій і запропонував їй попрацювати над ескізом. Три майстри робили брошку три місяці. Хоч на створення таких прикрас потрібно півроку.
"Подвійна підкова" виготовлена з золота й інкрустована 18 американськими сапфірами та 18 діамантами. У музеї для неї обладнують вітрину з потрійною системою захисту. Вакуленко пошепки розповідає директорові ювелірного дому Ігореві Лабортасу:
— Вітрина із захистом ще не готова. Поки що повезу брошку додому — в мене двері броньовані. Вдягну її на день народження, щоб гості ахнули.
Повезу брошку додому — в мене двері броньовані
А Лабортас тихо розповідає Вакуленкові, що один пан, який по телефону представився нідерландським ювеліром, пропонував йому підробляти срібні яйця Фаберже. І продавати на закритих салонах для вузьких кіл як справжні.
— Я відмовився, — заявляє Лабортас.
Каже, що "Подвійну підкову" віз у 15-сантиметровому сейфі фірми "Кесс".
— Учора перевіряв надійність сейфу, — розповідає, — придумав кілька варіантів коду. Закрив прикрасу й забув код. А зламати сейф неможливо. Навіть при вибуху він лишається неушкодженим. Добре, що згадав код.
Лабортас запевняє, що свою "підкову" легко відрізнить від підробки.
— Ми зробили на золотій пластинці знак, помітний лише через дуже потужний мікроскоп. Але в Україні прикраси ручної роботи не крадуть, — запевняє. — Їх важко переправити за кордон. А тут немає покупців на такий дорогий товар. Три роки тому футболіст Максим Шацьких із нареченою Олесею купили в нас золоті обручки ручної роботи і хрест, інкрустований діамантами. Приїхали на іномарці без охорони, прикраси поклали в ручний сейф. А років зо два тому Філіп Кіркоров купив для Пугачової срібне кольє з топазами, гематитами та шматочками шкіри. Так той взагалі ніякого сейфу не мав.
Ігор Лобортас розповідає "ГПУ", що випустить ще десяток "Подвійних підків" з різним візерунком на золотій поверхні.
— Продам їх на аукціоні, а гроші передам Музеєві російського мистецтва.
Коментарі