— Не зазирайте одразу в кінець цієї книжки. Майте терпіння, фінал цього вартий. Я його передбачити не змогла, — каже про роман Юрія Винничука "Танґо смерті" літературознавець Віра Агеєва, 54 роки. 18 грудня в бібліотеці Києво-Могилянської академії нагороджують переможців премії "Книжка року Бі-Бі-Сі". Роман Винничука здобув перемогу.
— Сюжет дуже закручений, але книжка читається легко, — продовжує Віра Агеєва, яку запросили судити конкурс.
"Танґо смерті" має два паралельні сюжети. В одному події відбуваються в довоєнному Львові та під час Другої світової війни. Четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей — потрапляють разом до концтабору. Інший сюжет розвивається у сучасному Львові.
— Це не так історичний, як історико-містичний роман, — каже письменник 60-річний Юрій Винничук. — Написав про ідеальний усміхнений Львів. Тоді не було тої сірості, що запанувала після приходу радянської влади. Місто описане не мною, а героєм — простим хлопцем. На рівні звичайних мешканців не було проблем між поляками й українцями чи євреями. Серед львів'ян роман популярний. Я їх змусив полюбити той Львів, якого вони не бачили.
До п'ятірки фіналістів потрапили також письменники Таня Малярчук, Ярослав Мельник, Дзвінка Матіяш, Андрій Кокотюха. Роман Кокотюхи "Червоний" розказує про антирадянський спротив на Західній Україні після Другої світової війни. Мова йде від провідника УПА Данила Червоного.
— До короткого списку "Книжки року Бі-Бі-Сі" завжди потрапляє література з претензіями на високий інтелектуальний зміст. У творах нічого не відбувається, а письменники розкидають пальцями й показують, які вони розумні, — каже 42-річний Андрій Кокотюха. Руки широко розставив на трибуні. — Приємно, що раптом сюди вривається книжка історико-пригодницького жанру. Найтяжче було утриматися від пафосу. Історики, які прочитали твір, сказали, що мені це вдалося. Крім того, я з Ніжина Чернігівської області. Повстанців у нас не було. Всі опори придушили ще у 1920 роках.
Цьогоріч конкурс вперше пройшов у двох номінаціях. Окремо змагалися дитячі книжки. Кращою стала київська письменниця Леся Воронина, 57 років, з повістю "Таємне Товариство Боягузів і Брехунів". Таємничі Синьоморди нападають на Землю. Вони харчуються мухами та іншими комахами. Аби робити це безперешкодно, заражають людей вірусом страху. Рятувати планету береться хлопчик Клим Джура, його бабуся Соля та друзі.
— Страшенний боягуз Клим боре свій страх і виявляється дуже сміливим, — розповідає письменниця. — Треба моделювати речі, про які мрієш. Сподіваюся, що Синьомордів навколо ставатиме дедалі менше.
— Леся Воронина заслуговувала на цю премію вже дуже довго, — каже член журі Світлана Пиркало, 36 років. — Чотири роки тому вона вийшла до фіналу. Зрозуміло, що письменниця не змогла б відібрати перемогу, скажімо, у Винничука. Тему "Синьомордів" не можна за важливістю порівнювати з темою Голокосту в романі "Танґо смерті". Тому ми й розвели два напрямки літератури.
— Винничук мене потряс. Це роман Львів, який пахне різними марципанами, — говорить член журі телеведуча Ольга Герасим'юк, 54 роки. — Поєднав історичні, сучасні, любовні та дружні перипетії. Роман барвистий. Цю книжку смакуєш, має аромат особливо львівський. Там багато про кохання, але не в тій манері, в якій Винничук раніше виступав. Тут він достатньо цнотливий. Говорить навіть про неможливе кохання — коли тато закохується в наречену свого сина. Це зворушлива історія про неспаскуджену любов.
Обидва переможці отримали по 1 тис. фунтів стерлінгів — 13 тис. грн. Юрій Винничук здобув премію вдруге. 2005-го перемогу письменнику приніс роман "Весняні ігри в осінніх садах".
3 
1
Коментарі