120 митців зберуть у книжці "Слава України"

42 українських музикантів згадають у книжці "Слава України: культурний простір від А до Я". Її презентують наприкінці осені. Міститиме 120 коротких життєписів видатних українських письменників, музикантів, художників, скульпторів, акторів, режисерів, мистецтво­знавців. Проект матиме також інтернет-версію. Телевізійні сюжети про героїв книжки вже показують щовівторка та щочетверга о 8.45 на телеканалі "Інтер".

— Українська музика зараз справді переживає ренесанс. Тому представників цього жанру в нас вийшло найбільше, — розповідає ініціатор проекту "Слава України", меценат, власник київської галереї "Триптих" Юрій Комельков, 53 роки.

— При виборі імен мав право вето, але не використовував його. Вважаю себе фахівцем в арті, але не знаюся на музиці. Моє виховання зупинилось на британському року 1970‑х — "Лед Зеппелін", Пітер Ґебріел. На перших зборах редколегії навіть сміявся від прізвищ Шуров, Філатов, які пропонували включити до книжки. Але в нас працює найкращий музичний журналіст країни на сьогодні Ігор Панасов. Зробив добірки пісень, кліпів, і мене вразила творчість багатьох. Поставив собі двійку — визнав, що був не правий. Якби не зайнявся організацією цього проекту, так би й залишився невігласом у багатьох галузях. Секстет "Менсаунд" — чи не найкращий у світі акапельний колектив. Кладуть на лопатки кожного, достойні титулу "Слави України". Але в медійному просторі нашої країни їх майже не помітно. Їздив на інтерв'ю з композитором і продюсером Євгеном Філатовим і зрозумів його роль у сучасній українській музиці. Має не тільки власний проект "Манекен", а ще й співавтор Джамали, Онуки, "Крихітки". Філатов — головний зараз у електронній музиці.

2002 року Юрій Комельков видав альбом-каталог "Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен". Книжка здобула Шевченківську премію. ЮНЕСКО назвала її найкращим мистецьким проектом в Європі за останні 30 років.

— Називаю прізвища героїв нашої книжки — і багатьом вони невідомі. В нас якось заведено знатися на діячах якогось одного напрямку. Завдання "Слави України" — зібрати всіх в одне ціле, дати азбуку культури. Вона має бути доступна, зручна й цікава для неспеціаліста. Про кожного героя подамо факти, які ніхто не знав. А не у вигляді нудної біографії. Наприклад, скільки має підписників на "Фейсбуку", або скільки паперу пішло на друк книжок.

Для обивателя часто критерієм ­успіху митця є його пізнаваність і статки. Ми ж відштовхувалися від професійної успішності. Художників, які самі себе продають, у нас нема. Перше, що спадає на думку — суперрозкручений Поярков, який з погляду живопису — рядовий художник із третьої сотні. Важливою для нас є добра іноземна преса. Навіть для мене новим обличчям став Владислав Єрко, давно відомий у видавничій тусівці. Він — ілюстратор номер один в Україні, а може, й у світі. Паоло Коельо і Джоан Ролінґ це вже визнали. Познайомився з Денисом Матвієнком — він входить до п'ятірки найкращих танцюристів світу.

Проект "Слава України" має стати регу­ляр­ним. У майбутньому відображатиме стан української культури за певний період. До книжки "Слава України" також потрапили 18 літераторів, 25 художників, троє фотографів.

Книжка коштуватиме дві тисячі гривень

— На вік героїв не зважали. Головне, що митець був активний. Ліна Костенко знову творить, хоча чи не найстарша в книзі. А от Івана Драча немає, бо вже не працює. Є 83-річний мультиплікатор Давид Черкаський, який давно не знімає фільмів. Але продовжує своїм креативом впливати на українську рекламу. Над книжкою працюють біля 30 людей. У нас, як у КВН: якщо комусь із команди жарт не подобається — його не розповідають. Один екземпляр друкованої версії "Слави України" коштуватиме 2 тисячі гривень. Наша книжка — це вже сам по собі арт-об'єкт. Наповнений ексклюзивними ілюстраціями, авторськими есе від Сергія Васильєва, Віталія Жежери, Олега Вергеліса, інших знаних авторів. В інтернет-версії кожен герой отримає 3D-бюст. Можна буде переглянути архів фотографій, відеоінтерв'ю. Пізніше хочемо провести фестиваль усіх згаданих у книзі музикантів, спільну виставку художників, літературні читання, — розповідає Юрій Комельков.

×