середа, 16 вересня 2015 14:37

Прошу чоловіка не казати, що я – художник. Хай думають, що фарбую стіни

30 картин Ганни Криволап представлять у Нью-Йорку. Виставка "Стрічки" триватиме в Українському інституті Америки з 25 вересня по 10 жовтня

Почала серію роки зо два з половиною тому, якраз перед Майданом. Їхала машиною й побачила ці стрічки. Вони розвівалися на вітру, як долі. Дивишся й розумієш, що люди, які їх зав'язували, мають різні долі. Хтось відривається, і вітер несе його кудись далеко. Інші зостаються. Коли писала, думала про Україну. Коли малюєш за кордоном, одразу згадуєш Батьківщину.

У "Стрічках" звернулася більше до української символіки, ніж до барв. Ці стрічки під час весіль зав'язували нареченим на щастя. Певно, це було якесь моє власне передчуття перед подіями, які трапилися в Україні зовсім скоро.

  Ганна Криволап, перша картина із серії ”Стрічки”, 150 на 150 сантиметрів, олія, стрічки, 2013 рік
Ганна Криволап, перша картина із серії ”Стрічки”, 150 на 150 сантиметрів, олія, стрічки, 2013 рік

Картину показала чоловікові й батькові. Тато спочатку не зрозумів, що це. Пояснила, і йому дуже сподобалося. Чоловік одразу впізнав це місце. На Київщині є село Засупоївка, там наша дача. У Засупоївці нас багато працює: батько, я – недалеко, потім – Микола Кононенко, він класичний живописець, ще кілька художників. По дорозі з села до Яготина є міст із дуже красивим краєвидом. Саме там висить решітка з цими стрічками. Її можна було просто сфотографувати – вже був би твір мистецтва. Малювала спочатку в голові.

Кожен колір несе свій настрій. Тому намагаюся пропустити цю серію через різні кольорові стани – від білого до чорного й червоного. Чорне – цікаве емоційно. Кольорові стрічки на чорному, як вони зникають вночі, як їх вітер роздуває, як у тебе їх забирає темрява. Коли писала першу картину з цієї серії, був настрій чистоти й легкості. Тому тут світлий фон.

Над "Стрічками" продовжую працювати. Зараз у серії близько 15 робіт. Десять із них повезу до США. Ще візьму картини з циклів "Криниці" та "Горизонти".

Кілька років живу за кордоном. Це нічого не змінило. А може, на ностальгічних нотах підсилило відчуття України. В Боснії та Герцеговині дивитися картини ходять переважно самі художники. Або музиканти. У нас аудиторія значно ширша. А в Німеччині на виставки вишиковуються черги.

  Ганна Криволап, 38 років, художниця. Народилася 26 квітня 1977 року в Києві. Батько – художник  Анатолій Криволап. Мати – Зінаїда Васіна, художниця, автор двотомника ”Літопис українського вбрання”.  ”Коли я починала, батько казав: ”Якщо погано малюватимеш, відправлю в кулінарний технікум” і ”Потім роби, що хочеш, але академічні ази рисунка знати мусиш”. Вдячна йому за це. Бо якщо треба зараз зробити портрет, я його зроблю” – згадує Ганна. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури. Виставляла роботи у Тбілісі, Нюрнберзі, Берліні, Цюриху, Стамбулі, Майямі, Сан-Дієго, Х’юстоні, Сараєві, Відні. Була лауреатом конкурсу в Тагасарі, Японія. Позаторік здобула першу премію Всеукраїнського трієнале живопису. Член Спілки художників України та міжнародного арт-об’єднання Syrlin Kunsverein. ”У мене занадто цікава робота, тому як такого хобі не маю. Граю в гольф іноді, ще якимось спортом займаюсь несистематично”, – розповідає Ганна. Два з половиною роки живе у місті Сараєво, Боснія і Герцеговина. Заміжня. Чоловік Мартін – німець, працює у банківській сфері. Мають синів – Лукаса й Антона
Ганна Криволап, 38 років, художниця. Народилася 26 квітня 1977 року в Києві. Батько – художник  Анатолій Криволап. Мати – Зінаїда Васіна, художниця, автор двотомника ”Літопис українського вбрання”. ”Коли я починала, батько казав: ”Якщо погано малюватимеш, відправлю в кулінарний технікум” і ”Потім роби, що хочеш, але академічні ази рисунка знати мусиш”. Вдячна йому за це. Бо якщо треба зараз зробити портрет, я його зроблю” – згадує Ганна. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури. Виставляла роботи у Тбілісі, Нюрнберзі, Берліні, Цюриху, Стамбулі, Майямі, Сан-Дієго, Х’юстоні, Сараєві, Відні. Була лауреатом конкурсу в Тагасарі, Японія. Позаторік здобула першу премію Всеукраїнського трієнале живопису. Член Спілки художників України та міжнародного арт-об’єднання Syrlin Kunsverein. ”У мене занадто цікава робота, тому як такого хобі не маю. Граю в гольф іноді, ще якимось спортом займаюсь несистематично”, – розповідає Ганна. Два з половиною роки живе у місті Сараєво, Боснія і Герцеговина. Заміжня. Чоловік Мартін – німець, працює у банківській сфері. Мають синів – Лукаса й Антона

Про Україну в світі знають переважно через війну. Навіть на великих аукціонах наш живопис йде як відділення російського. Треба створити інституції для просування нашого мистецтва за кордоном. Віктор Пінчук ніби займається цим, але він переважно привозить іноземних художників в Україну.

Мій чоловік працює в банку. Під час зустрічей він каже: "Дружина в мене художник". У відповідь чую: "Ой, і я малюю" чи "І в мене малює". Прошу, щоб краще не говорив, що я – художник. Хай думають, що просто фарбую стіни. Тому що між мистецтвом для насолоди і професією художника є велика відстань. Не завжди отримуєш задоволення від роботи. Вона виснажує, іноді зводить з розуму.

Малюю щодня, по 5–6 годин. Це як спорт чи балет: необхідне постійне тренування і для рук, і для голови. Робота художника – це інтерес тривалістю в життя. Завжди знаходиш, над чим працювати.

Зараз ви читаєте новину «Прошу чоловіка не казати, що я – художник. Хай думають, що фарбую стіни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути