Ексклюзиви
Середа, 21 лютого 2007 15:47

Злякався той, хто хотів злякатися

Розмови про початок нової холодної війни стали дуже популярними після виступу президента Росії Володимира Путіна на щорічній мюнхенській конференції з безпеки. Хоча він просто обійшовся без звичної дипломатії. Сказав лише, що негоже вчити демократії тим, у кого з демократією є певні проблеми, і що однополярного світу не вийшло й не вийде. Щоправда, ще пригрозив, що на американську систему протиракетної оборони Росія має чим відповісти — але то вже таке?

Колись давно, 1960-го, Микита Хрущов шокував світ, грюкнувши черевиком по трибуні ООН і пообіцявши показати "кузькіну мать" американцям. Шокуючим був не зміст цієї тези, а спосіб її висловлення. Зміст був відомим із часів Сталіна.

Зміст виступу Путіна повністю співпав із тим, що хотіли б почути не у Сполучених Штатах, а в Росії. А також у Білорусі, Україні, десь іще, де покоління виховувалися в дусі протистояння з США і НАТО. Отже, виступ готувався з прицілом на те, що його цитуватимуть насамперед удома. І з урахуванням того, що за рік у Росії — президентські вибори, і виборцю потрібно потрафити.

Сьогоднішня Росія є гравцем "першої ліги"

Отже, злякався лише той, хто хотів злякатися. Або той, хто хотів виглядати зляканим — у минулому це приносило певні дивіденди. За час після мюнхенської конференції у Москві пролунало іще кілька войовничих заяв. Вони, як і виступ Путіна, залишилися без офіційних коментарів із боку чи то США, чи то країн ЄС і НАТО. Там знають, що російське керівництво здатне підтримувати серед своїх громадян ілюзію того, що Москва є центром всесвіту. Але знають також, що насправді Москва не має важелів впливати на світову політику — це доводили події у колишній Югославії, на Близькому Сході, навколо Іраку. Росія не має ресурсів ані для справжнього протистояння, ані для створення нової супердержави як одного з центрів багатополюсного світу. Вона не зможе скласти жодного серйозного альянсу з тим, щоб отримати ці ресурси — ані з Китаєм, ані з Індією, оскільки це навряд чи входитиме у плани цих країн.

Сьогоднішня Росія є гравцем "першої ліги" — як, наприклад, Нідерланди або Аргентина. І потребує значних фінансових, технологічних, інтелектуальних ресурсів для власної модернізації. А їх може отримати тільки на тому-таки Заході, з яким вона нібито хоче грати у протистояння. Російські чиновники тримають свої заощадження в банках західних країн — і вже тому вони точно не бажають ані холодної, ані тим більше "гарячої" війни. І подібних резонних зауважень можна знайти сотні.

Усе це лише зайвий раз підтвердить, що справжньої війни — холодної, "гарячої", видимої чи невидимої — не буде. Лише гра. Будуть істеричні заяви, і їх із наближенням російських виборів може більшати. Західна і Центральна Європа про всяк випадок насторожаться. Україна розмірковуватиме, чи варто їй ставати на чийсь бік. Тим часом крапка в дискусії може з"явитися в будь-який момент — разом із падінням цін на нафту.

Зараз ви читаєте новину «Злякався той, хто хотів злякатися». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 5341
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода