Переважна більшість українців не відчувають захищеності від насильства. Особливо — жінки і літні люди. Суспільство деградує в плані доброзичливості, свідчать результати опитування.
— Рівень жорстокості справді зростає, — каже координатор програм Харківської правозахисної групи 44-річний Андрій Діденко. — Приміром, 2008 року жертвами незаконного насилля міліції були до 660 тисяч людей. 2009 року — 790 тисяч. 2011-го — майже мільйон українців.
Життєвий сценарій жорстокості закладається в дитинстві, вважає психіатр Марина Троцька, 46 років. Дитина бачить, що насилля — дієвий спосіб досягнення цілі. Далі ця формула стосунків переноситься на сім'ю та роботу.
— Коріння агресії — у браку любові та розуміння з боку батьків. Значить людині не надали позитивні схеми поведінки, — пояснює психолог. — Якщо мати і батько помічають, що їхня дитина чинить насильство над однолітками, мають поспілкуватися із класним керівником, педагогами, шкільним психологом, спеціалістами із центру сім'ї. Батькам треба з'ясувати, як змінити свою поведінку. Існують чіткі схеми спілкування із дітьми різної статі і віку, яких старші мають дотримувати. Часто допомагає коротка та якісна розмова з дитиною за участі обох батьків.
Агресія та зневага живуть у суспільстві, бо людські права та інтереси не захищені, додає правозахисник Андрій Діденко:
— Насильства в міліції стали системними через відсутність громадського контролю та ефективних розслідувань із боку прокуратури. Міліція має план по розкриттю злочинів. Вона відчуває, що прокуратура покриє будь-які тортури з їхнього боку. Усі правоохоронці, які брали участь у катуванні наших підзахисних, зараз працюють у Генеральній прокуратурі, на вищих щаблях.
1 
1
Коментарі