Діяльність людини може спровокувати невеликі землетруси, каже 62-річний Олександр Кендзера, заступник директора Інституту геофізики.
— Підземні поштовхи готуються протягом 5 тисяч років. У певному місці під земною корою накопичується напруження. Тоді людина може лише трохи видозмінити його прояв чи пришвидшити розрив поверхні. Скажімо, через викачування води із свердловини у місті Долина на Прикарпатті у 1974–1976 роках сталася серія землетрусів потужністю до 6 балів: хиталися будівлі, дороги вкрилися 7-сантиметровими тріщинами. Прикарпаття розташоване неподалік сейсмологічно активного району Вранча у Румунії.
Найактивнішими зонами в Україні Олександр Кендзера називає Карпати, південно-східне узбережжя Криму й Одеську область. На цій території живуть понад 10 млн українців.
— Поштовхи можливі в районі острова Зміїний. Їх можуть спровокувати розробки шельфу. Існують також так звані провальні землетруси, коли провалюється земля у гірничих виробках. Місцевий землетрус може виникнути і через підрізання схилу гори. Теоретично збурення земної кори можна використати як природну зброю. Такі версії висували щодо землетрусу у Вірменії 1988 року. Щоправда, зброя настільки дорога, що її застосування не має сенсу.
Повідомлення фахівців Румунського інституту фізики землі про ймовірний землетрус з епіцентром у південно-східних Карпатах український науковець вважає припущенням:
— Методики точного визначення часу землетрусу не існує. Тварини та комахи можуть відчути наростання напруження в землі, та це не означає, що там будуть поштовхи. У 90 відсотків випадків енергія передасться у сусідні зони.
Коментарі