З переліку харчів, що підлягають обов'язковій сертифікації, Міністерство економічного розвитку й торгівлі прибрало мінеральні води, безалкогольні напої, концентрати напоїв, рибні консерви, ікру і рибу з терміном придатності понад 30 діб.
— Із 1 січня 2012-го ми повністю скасовуємо сертифікацію. Замість них вводяться декларації на відповідність. Звичайний листок паперу, роздрукований на принтері, печатка з підписом. Підробити його легко. І вийде, що в органі сертифікації зареєстровано п'ять декларацій, а країною гуляє 500, — розповідає генеральний директор Українського центру стандартизації, сертифікації та якості Олег Кононенко, 42 роки.
Ви запитували депутатів, чому скасовують стандарти?
— Так. Вони визнають, що в котлетах-напівфабрикатах і пельменях м'яса нема. Але кажуть: "Хай покупець сам вирішує, чи їсти таке". Ось така логіка.
За невідповідність товару вимогам у нас штрафують на 510 гривень. У Польщі, наприклад, законодавство передбачає за це кримінальну відповідальність виробника і штраф еквівалентний 50 тисячам гривень. Так само несуть відповідальність перевізник, дистриб'ютор, продавець.
Два роки тому Держспоживчстандарт провів тести виробників масла та згущеного молока. Із 70 зразків українських виробників лише один відповідав вимогам ГОСТу. До сироватки додавали пальмову олію, емульгатори, барвники, консерванти, підсилювачі смаку.
Тобто трансжири не заборонено використовувати?
— Пальмова олія зараз наполовину замінила натуральні жири в кондитерських виробах, молоці тощо. Це дуже дешевий жир. Але його температура плавлення більша, аніж тіла людини, тому не засвоюється організмом, а залишається на стінках кишківника, відкладається в печінці. Вивести її з організму дуже важко. По суті, це повільна смерть. Але виробники на упаковці не пишуть "пальмова", а "рослинна олія".
Їх притягнули до відповідальності?
— Ні, бо стандарт не обов'язковий до виконання. Виробники виписують технічні умови й роблять, що хочуть. Можуть написати на товарі "ГОСТ", щоб споживач швидше купив. Але той самий "ГОСТ" може бути, наприклад, тільки на відбір зразків. Споживач цього не знає.
Деякі консерванти, що вже 10 років заборонені в усьому світі, в нас дозволені. Візьмімо червону ікру. Ви її тиждень їстимете — не зіпсується, бо містить консервант уротропін. Ікру глибокої заморозки, без консервантів, в продажу немає.
У солодкі напої додають підсолоджувач аспаркам. У малій кількості він не шкодить. Але за температури понад 40 градусів аспаркам вступає в реакцію з фенолами і дає отруйну кислоту. А хто найактивніше п'є солодку воду? Діти. А ми потім думаємо, що дитина з'їла, що живіт болить?
Чи правда, що дорожча продукція — якісніша?
— Я сказав би інакше: якісна продукція дешевою не буває. Якщо в солодку воду додають не аспаркам, а цукор, вона не може коштувати менше 3 гривень. Якщо ж пишуть "цукор" і продають по півтори гривні, то ніякого цукру в ній нема. Те саме з молоком і м'ясом. Морозиво не може коштувати 50 копійок. Якщо це "пломбір", то в ньому не може бути рослинних додатків. А в ковбасі "вищого ґатунку" мусить бути м'ясо.
Ви самі в чому купуєте соки, води, молоко?
— Особисто я не можу дати гарантії, що тара на нашому ринку безпечна. Її не контролюють. Нагляд віддали ветеринарній службі. Ось вона зробить мазки і скаже, що все нормально. Ні фахівців, ані обладнання, щоб перевірити на відповідність упаковку, у них нема.
Кажуть, пластикова упаковка шкідлива для здоров'я. Чому її не заборонять?
— Харчовий пластик упродовж півроку речовину не пошкодить. Але він на 40 відсотків дорожчий від того, що зазвичай у нас використовують. Випустив продукцію у дешевшому пластику — люди купують, і пішло-поїхало. Ну то й що, якщо впіймали? Заплатив 510 гривень штрафу, а заробив 510 тисяч. Вигідно!
Угода з Євросоюзом передбачає європейську стандартизацію продукції?
— Зараз гармонізовано близько шести тисяч стандартів. Із них працюють, може, яка сотня. Наша держава не готова користуватися 80 відсотками. У нас нема відповідного лабораторного обладнання, персоналу тощо. Місяць тому я спілкувався з керівниками європейських інститутів стандартизації. Навіть німці не ставили собі за мету гармонізувати 80 відсотків стандартів. А нам Єврокомісія висунула таке завдання. Цього року 200 стандартів гармонізували. Наступного — ще 300–400. Тобто, женемося за кількістю, а не за самою якістю.
Наприклад, ви купили оливки, на смак — соляра. Куди вам звернутися? Віднесете в санепідемстанцію. Там перевірять: мікробіологія в порядку, їжте. Підете в Управління з захисту прав споживачів. Там перевірять, як консерви зберігали, звідки привезли. Є порушення в маркуванні — викиньте у смітник, порадять. Це набагато простіше, ніж шукати винних.
2 
1
Коментарі
1