Керівник Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, 28 років, розповідає про вади організації цьогорічної вступної кампанії:
— Виникає чимало запитань до об"єктивності шкільних оцінок. Бо відомо звідки з"явилося дуже багато медалістів — побутова корупція перейшла на рівень школи. Університети натомість отримали право відбирати "своїх" студентів, із невисокими балами. За зміну умов вступу держава розплатилася не стипендіями, не кредитами, а обдарованими дітьми.
Черговість формування рейтингу при вступі існувала й раніше. Першими стояли "позаконкурсники": військовослужбовці, діти загиблих шахтарів, інваліди та інші соціальні групи абітурієнтів. У другій черзі — особи з цільовими скеруваннями від місцевих адміністрацій, які готували кадри для регіонів. Третя черга — переможці всеукраїнських олімпіад і конкурсів Малої академії наук.
Цього року серед вступників до Київського національного університету ім. Шевченка виявили чимало "липових" представників третьої черги. Скажімо, на факультеті філософії вони посідали перші місця в рейтингу.
Схожа ситуація була і в Київському національному економічному університеті. Коли я оприлюднила прізвище дівчини, яка стояла в рейтингу 24-ю із 710 балами, після неї — хлопець із 799,5 бала, список відкоригували. Абітурієнтка стала аж 1253-ю. Так само почистили списки в Інституті міжнародних відносин.
Побутова корупція перейшла на рівень школи
На одній із нарад міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що "липових" переможців олімпіад не може бути у принципі, а тому їх не зарахують до вузів. Я була на цій нараді. І коли народний депутат після неї подає ректорові одного з київських університетів прізвища тих, кого треба зарахувати, то як можна вірити міністрові?
Величезні черги вступників до приймальних комісій вишикувалися через скорочення термінів подання документів. Напруження в перші тижні створили абітурієнти, які подавали документи до декількох вузів. І тут проявився ще один недолік організації вступної кампанії — приймальні комісії були не готовими обробляти документи. Наприклад, у Києво-Могилянській академії цим займалися лише 75 людей. У багатьох навчальних закладах четверо-п"ятеро працівників за одним комп"ютером звіряли дані тестування кожного абітурієнта за базою Центру незалежного оцінювання. Хоча навіть у країнах близького зарубіжжя проблему черг ліквідували електронною реєстрацією. Людині на електронну пошту надходить повідомлення, на котру годину з"явитися, і ніхто не смажиться цілими днями під стінами комісії.
Коментарі
13