Передвиборна боротьба перейшла тепер у боротьбу за посаду прем"єр-міністра. Після змін до Конституції саме глава уряду матиме найбільше безпосередньої влади в країні. Проте на практиці реалізувати цю владу буде дуже непросто.
Справді, відтепер президент не зможе звільнити ані прем"єра, ані будь-кого з міністрів. Це право переходить до Верховної Ради. Так само і з призначеннями — саме прем"єр подає кандидатури міністрів на затвердження парламентом, тоді як раніше призначав і звільняв їх глава держави. Під час формування коаліційного уряду Віктор Ющенко пропонуватиме лише посади міністра закордонних справ і міністра оборони, а також голови СБУ. Але затверджуватиме їх, знову ж таки, Верховна Рада. Саме парламент стає головною владною інституцією країни.
— Не можна говорити, що тепер прем"єр-міністр матиме найбільшу владу в державі. Це велике перебільшення, — каже директор політико-правових програм Центру імені Разумкова Юрій Якименко, 39 років. — Прем"єр справді підвищує свій статус після виборів, бо отримує більше незалежності від президента. З іншого боку, він стає більш залежним від парламенту.
Експерт вважає, що уряд не зможе вести самостійної політики. А просто стає механізмом, через який парламентська коаліція реалізовуватиме власні програмні домовленості.
Усе зводиться до одного: чи погодиться Тимошенко на обмеження самостійності
— Новий прем"єр очолить коаліційний уряд, — пояснює Юрій Якименко. — Тому він повинен буде шукати компроміси з коаліцією. Виступати таким собі координатором різних інтересів. Якби уряд був однопартійним, було б значно простіше. Тоді прем"єр був би лідером партії і мав би більший вплив на фракцію в парламенті. А так існуватиме загроза, що рішення прем"єра можуть не сподобатися комусь із членів коаліції.
Зараз найбільшу жагу до прем"єрства демонструє Юлія Тимошенко. Вона — людина досить авторитарна. Тому "Наша Україна" під час переговорів намагається наперед обмежити самостійність Тимошенко у підборі міністрів. А також чітко виписати програмні рамки діяльності майбутнього уряду, за які лідерка БЮТ вийти не змогла б.
По суті, сьогодні все зводиться до одного: чи погодиться вона на прем"єрську посаду з обмеженням самостійності на додачу. Власне, від цього й залежить доля переговорів між БЮТ та "Нашою Україною". Якщо Тимошенко не переборе власних амбіцій щодо максимальної влади, то "нашоукраїнці" домовлятимуться з Партією регіонів. Остання, попри публічні вимоги прем"єрства для Януковича, виглядає щодо цього значно поступливішою.
— Лідерові БЮТ у цій ситуації потрібно знайти баланс, — каже Юрій Якименко. — Існують два варіанти. Перший — погодитися на обмеження повноважень прем"єра. Другий — відстоювати необмеженість цих повноважень, при цьому ризикуючи взагалі не здобути посаду.
А експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко, 24 роки, вважає, що під час переговорів про створення коаліції Тимошенко ставитиме питання щодо затвердження програми уряду.
— Протягом року після цього урядові не може бути висловлено вотум недовіри, — нагадує експерт. — Тимошенко це прекрасно розуміє. Тому й буде вимагати затвердження програми уряду, аби протягом наступного року спокійно реалізовувати власний політичний курс.
Однак небезпекою для майбутнього уряду є не стільки вотум недовіри, скільки розпад парламентської більшості. Насамперед через це помаранчевій коаліції пророкують недовгий вік навіть у разі її створення. Сьогодні важко уявити злагоджену безконфліктну роботу між тими, хто політично знищував один одного протягом останнього півріччя. І це також значно применшує вагу прем"єрської посади.
Значно менше говорять зараз про майбутню роль голови Верховної Ради. А він же керуватиме органом, який має тепер влади більше, ніж президент чи Кабмін. Володимир Литвин дуже добре продемонстрував можливості майстерного диригування ходом роботи парламенту на користь власних політичних інтересів. Цілком імовірно, спокуса цього виникатиме й у наступних спікерів. Особливо якщо голова Верховної Ради і прем"єр будуть представниками не надто дружніх частин коаліції. Наприклад, Роман Безсмертний за прем"єрства Юлії Тимошенко.
Роль спікера зросте, якщо виникнуть проблеми всередині коаліції
— Спікер суттєво впливатиме на роботу парламенту, — говорить Денис Ковриженко. — Він формуватиме порядок денний Верховної Ради і зможе гальмувати окремі дії прем"єр-міністра. Якщо, скажімо, на посаді спікера опиниться хтось із "Нашої України", а прем"єром стане Юлія Тимошенко, то голова Верховної Ради може грати роль такого собі фактора її стримування.
Але Юрій Якименко, навпаки, вважає, що у звичайних умовах посада голови Верховної Ради не буде вирішальною:
— Якщо сформована коаліція працюватиме нормально, то спікерові потрібно буде лише в потрібний час поставити на голосування потрібний закон. Роль його зросте, лише коли виникнуть проблеми всередині коаліції і потрібно буде залучати парламентську меншість.
Зрештою, у мінусі після змін до Конституції залишається президент. Він практично позбувається можливості впливати на кадрову політику уряду, а відтак і на його діяльність. Єдиний сьогоднішній козир Віктора Ющенка — саме він має вносити кандидатуру прем"єра на розгляд Верховної Ради. А також право розпустити парламент у разі його неспроможності сформувати нову коаліцію.
Цей аргумент президента є вагомим уже зараз і може зробити партнерів пропрезидентської "Нашої України" більш зговірливими під час формування коаліції. У тому числі і щодо кандидатури прем"єра. У принципі, загроза розпуску парламенту може бути козирем "Нашої України" і потім, уже під час роботи нової Верховної Ради. Бо за післявиборної розстановки сил у парламенті жодна з коаліцій неможлива без пропрезидентської фракції. Отож узгоджений із президентом вихід "нашоукраїнців" із коаліції — скажімо, у разі слабкої контрольованості Юлії Тимошенко — загрожує розпуском Ради. А тому "Наша Україна" підштовхуватиме до поступок або той-таки БЮТ, або своїх наступних коаліційних партнерів.
Щодо дня сьогоднішнього, то Юрій Якименко впевнений, що коаліцію у Раді створять у визначений Конституцією термін. Якщо ж перша спроба виявиться невдалою і коаліція з часом розпадеться, то може бути створена інша. Але розпуску Верховної Ради все одно не буде.
3 
1
Коментарі