На думку політолога Володимира Малинковича, 65 років, у різні часи прем"єр-міністр України мав володіти різними рисами.
— За президентства Леоніда Кучми тривалість перебування на посту прем"єра прямо залежала від того, наскільки добре глава уряду порозумівся з главою держави, — каже він. — Аби протриматися довго, треба було бути людиною радянського зразка — слухняною та працездатною.
Яскравим прикладом такого чиновника був Валерій Пустовойтенко, який за часів Кучми протримався на прем"єрській посаді найдовше.
— Він був відданий президентові, — пояснює Малинкович. — Прийшов як людина Кучми й залишався нею до кінця. Його довго тримали саме за вірність. До того ж, Пустовойтенко був непоганим організатором, проте ніколи не був серйозним реформатором. Те ж саме можна сказати і про Вітольда Фокіна. Люди ж типу Євгена Марчука у прем"єрському кріслі надовго не затримувалися. Бо вони мали власні амбіції та політичні погляди.
Він ще не перший, але вже не другий
Під час першого прем"єрства Віктора Януковича у країні панував номенклатурно-олігархічний режим. Найголовнішою була бюрократія. Бралася до уваги здатність людини бути добрим чиновником. Але 2003-го все почало змінюватися, і згодом режим став олігархічно-номенклатурним. Найголовнішим була належність до того чи іншого олігарха. Сам Янукович представляв найпотужніший клан — донецький.
Водночас Володимир Малинкович вважає, що Віктор Янукович тоді й зараз — це зовсім різні прем"єри.
— Сьогодні Янукович — глава уряду вже в парламентсько-президентській республіці, — нагадує. — Тепер він бореться за найкраще місце під сонцем. Він ще не перший, але вже не другий.
2 
1
Коментарі