— Ситуація з рівнем куріння в Україні приблизно відповідає середньоєвропейській. Але важлива динаміка: доля курців в Європі стрімко знижується. Останніми роками кинули палити 22 проценти європейців. У нас ця цифра становить лише 9 відсотків, — пояснює 53-річний Костянтин Красовський, завідувач сектору з контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я.
Українці відрізняється від європейців тим, що наші жінки курять менше — 9% проти 20%.
— Але в Україні звичка курити дуже модна, — каже Красовський. — У нас 39 відсотків курців почали щоденно курити в 15–17 років, а 15 процентів — раніше 15 років.
Існує комплекс заходів із боротьби з курінням, рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Перша міра — підвищення акцизів на тютюнові вироби. Діє одразу ж. Але її треба закріпляти іншими заходами, інакше люди згодом знову будуть повертатися до цигарок. Друга міра — створення служб допомоги у припиненні паління. В Україні їх майже немає. Третя міра — повна заборона реклами цигарок. Верховна Рада нарешті ухвалила в першому читанні такий законопроект. На рівень куріння він подіє не одразу, але довготривалий ефект від цього добрий.
Ще одна міра — звільнення робочих і громадських місць від тютюнового диму. Тоді курити стає просто незручно. П'ята міра — інформування людей про наслідки куріння. Найрентабельніше друкувати попередження на пачках. В Україні з наступного року повинні були з'явитися кольорові попередження. Але Кабмін відмовився від цього.
Із 2005 року в Україні вшестеро зросли акцизи. Заборонили деякі види реклами, усе більше забороняють курити в громадських місцях, наприклад, у поїздах. Завдяки комплексним діям за п'ять років щоденне куріння знизилося з 37 до 26 процентів, а загальний рівень куріння — з 41 до 29. Але решту мір влада, на жаль, не підтримує. Немає центрів допомоги курцям. Люди не отримують поради лікарів, тому поширеність куріння наступного року може знову зрости.
2 
1
Коментарі
2