Соціалістична партія, комуністи та блок Литвина можуть привести до наступної Верховної Ради від 20 до 30 депутатів кожна. Можливо, якась із цих трьох майбутніх фракцій і матиме в наступному парламенті золоту акцію: це коли саме без її голосів не зможуть сформувати коаліцію.
За останніми опитуваннями фонду "Демократичні ініціативи", СПУ в результаті виборів може отримати 27 парламентських місць. Прохідна частина виборчого списку соціалістів є досить цікавою.
До парламенту мають шанс пройти 12 нинішніх депутатів. Майже всі вони — члени Соцпартії. Серйозно представлена у соціалістів влада, яку вони часом люблять покритикувати. Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко та його аграрний колега Олександр Баранівський, голова Фонду держмайна Валентина Семенюк, голови Полтавської та Одеської облдержадміністрацій та заступник Вінницької. Соціалісти ведуть до парламенту і великий бізнес. Це — керівники таких гігантів, як Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча, сіверськодонецький "Азот", харківський "Турбоатом" та кілька інших.
Родзинкою списку соціалістів є Андрій Деркач
— Нічого дивного тут немає. Представники бізнесу є в більшості європейських соціал-демократичних партій, — коментує таку різнорідність списку соціалістів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 30 років. — СПУ пройшла складний етап свого розвитку. Нині це — типова реформістська буржуазна партія. Вона не є лівою в нашому розумінні цього слова. В її спиcку люди, які раніше до Соцпартії не мали жодного стосунку. Навіть навпаки — були її опонентами. Соціалісти намагаються знайти додаткові ресурси — і матеріальні, й інформаційні.
Родзинкою їхнього списку є нардеп і бізнесмен Андрій Деркач. Його батько, екс-глава СБУ, був одним з фігурантів ініційованого саме соціалістами касетного скандалу. Сам Андрій Леонідович приєднався до фракції Мороза у грудні минулого року. Нині він — член Соцпартії. Володіє телерадіокомпанією "Ера" та тижневиком "Кіевскій телеграфъ".
Своєрідним є список Комуністичної партії. Ні бізнесменів, ні людей із влади. Майже всі у прохідній частині — народні депутати. Комуністи можуть привести у парламент близько двох десятків чоловік.
— Комуністам немає потреби залучати до свого списку великий бізнес, — каже Віталій Кулик. — Вони й так лобіюють його інтереси під час голосувань. Просто виконують замовлення. Особливо важкої промисловості, агропромислового чи гірничо-металургійного комплексів. Голоси депутатів-комуністів йдуть на користь крупних корпорацій. Які, сказати б, сприяють Комуністичній партії.
Блоку Володимира Литвина соціологи пророкують 21 депутатський мандат. 14 із них отримають нинішні народні депутати. Усі вони були свого часу в прокучмівській фракції "Єдина Україна", а згодом — в інших лояльних колишній владі фракціях і групах. У прохідній частині списку блоку Литвина немає жодної людини, поміченої за часів Кучми у симпатіях до демократії. Власне, соратники Литвина нічим не відрізняються від своїх колег зі списку Партії регіонів. Але при цьому блок позиціонує себе третьою силою: відмінною і від "блакитних", і від "помаранчевих".
Соратники Литвина нічим не відрізняються від своїх колег зі списку Партії регіонів
— Литвин ніколи не був силою, яка протиставляла себе попередній владі, — зазначає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, 38 років. — А тією її частиною, яка в критичний момент дистанціювалася від Кучми і всього з ним пов"язаного. І так забезпечила собі певну політичну нішу. А сьогоднішнє позиціонування як третьої сили — це технологічний виборчий крок. Справді, під час революції Литвин зайняв позицію "ні вашим, ні нашим". Тоді він міг сприйматися як третя сила. Але згодом спікер Верховної Ради спочатку тяжів до провладної більшості, потім намітився хід в інший бік — до опозиції.
Серед осіб у прохідній частині списку Литвина — колишній перший помічник Кучми Сергій Льовочкін. Він був однією з найдовіреніших осіб екс-президента. А голова Державного комітету телебачення й радіомовлення Іван Чиж під час минулих виборів вперто заперечував існування в Україні темників. Тепер він також сподвижник Володимира Литвина.
Шанси на сенсацію невеликі
До виборів залишається місяць. Стає дедалі очевиднішим: якщо тривідсотковий бар"єр перетне сім чи вісім учасників перегонів — це буде сенсацією. Поки що гарантовано до Верховної Ради проходять Партія регіонів, "Наша Україна", БЮТ, СПУ, КПУ та блок Литвина.
Голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, 36 років, каже: з погляду дня сьогоднішнього шансів на сенсацію не має ніхто. І ця зафіксована соціологами тенденція досить стабільна. Щоб досягти принаймні трьох відсотків, аутсайдери мають утнути щось надзвичайне.
— Хоча можна припустити, що соцопитування показують не весь електорат Наталі Вітренко чи блоку "Не Так!", — зазначає політолог. — На минулих парламентських виборах соціологи досить неточно спрогнозували результат опозиційних тоді соціалістів і "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Бо під час опитувань частина їхніх виборців не хотіла оприлюднювати свою позицію: були якісь побоювання чи просто обережність. То можна припустити, що нинішній радикально-опозиційний електорат так само не цілком відкривається в соцопитуваннях.
У "помаранчевих" або третіх сил з резервом складніше, вважає Олесь Доній. Наприклад, Віталій Кличко вже вочевидь не приносить "Порі-ПРП" трьох відсотків. Тому слід щось радикально міняти.
— Не може бути у молодої перспективної сили рекламний ролик гіршим, аніж у старших братів — "Нашої України", — каже він. — Так не вдасться відокремитися й стати цікавішими. Вони повинні бути оригінальними. Тоді з"явиться шанс.
1 
1
Коментарі