– Зеленський під час виступу в парламенті мав вигляд, ніби на шахті весь день працював. Видно, що домовлявся з депутатами, групами, щось обіцяв. Це важка робота, але він її виконав. Інакше це був би політичний кінець, – каже політтехнолог Олексій Голобуцький, 43 роки.
Ключові голосування "Слуги народу" не змогли провести без підтримки інших фракцій. Про які зміни у партії це свідчить?
– "Слуга народу" спочатку не мала жодної ідеології, крім Зеленського. У фракції люди з різними поглядами – Дубінський, Бужанський і, наприклад, Потураєв (телеведучий каналу "1+1" Олександр Дубінський називав "маразмом" гасло "Слава Україні" в армії. Максим Бужанський вносив законопроєкт про використання російської мови у ВР, відмовився вшановувати хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної сотні. Микита Потураєв – експерт із комунікації, консультував Володимира Зеленського під час передвиборчої кампанії. – ГПУ). Політичну силу зібрали десь на основі лояльності до Зеленського, десь – до грошей і груп впливу. Результат очевидний. У критичний момент фракція не голосує як одне ціле.
Чому вплив президента на фракцію слабне?
– Зеленський так і не зрозумів, що державне управління – не просто виступати з відеозверненнями. Це серйозна робота, якої він не знає. Йому постійно потрібна допомога. А ті, хто поруч, вирішують особисті питання.
У нас владу сприймають як спосіб стати багатим. І Зеленський не змінив принцип її формування.
Чи збереже Зеленський вплив на фракцію?
– Президент поки що його має. Бо ніхто не знає, які в нього зараз рейтинги. Якщо соціологія покаже менше 30 відсотків підтримки, тоді все почне валитися. А поки є міф, що Зеленський найпопулярніший в Україні політик, депутати його боятимуться.
Багато залежить, якими далі будуть політичні домовленості.
Чи можлива нова коаліція у Верховній Раді?
– Коли ОПЗЖ голосує зі "слугами" за міністра – це ситуативно. А в ЄС та партії Вакарчука збігаються позиції щодо банківської системи, землі, приватизації, багатьох ліберальних законів та реформ. Ці політсили поділяють те, що Зеленський пропонує суспільству. Тому спільні голосування не останні.
З іншого боку, в політиків є велике егоїстичне бажання відійти і подивитися, як Зеленський потоне з коронавірусом.
Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко тиждень тому казала, що виходить з опозиції. А її фракція не підтримала ні "антиколомойський" закон, ні ринок землі. Чому?
– Щодо землі позиція Тимошенко не змінилася. Це її фішка – 20 років виступає проти зняття заборони на продаж. Навіть якщо розуміє, що це вчорашній день. На відміну від інших політиків, Юлія Володимирівна має ядро, свого виборця. Це дає можливість брати участь у політичній грі. Однак колишній прем'єрці треба обслуговувати електорат, який проти продажу землі. А підтримати Коломойського в такій ситуації для Тимошенко непогано. Подібні ситуативні альянси були й будуть ще довго. Ніби виглядають ворогами, а потім виявляються найближчими друзями.
"Антиколомойський" законопроєкт вдалося проголосувати. Що зіграло найбільшу роль?
– Якщо два місяці тому ще можна було говорити про різні варіанти, то зараз зрозуміло – дефолт можливий. У країни немає грошей. Економіка стоїть. Бракує серйозних резервів. І це голосування – як сигнал інвесторам, що ми не зовсім пропащі. Якби зараз МВФ нам відмовив, почався б економічний кінець, обвал гривні.
Коломойський втрачає вплив?
– У нього вплив – це "1+1" та депутати, яких контролює. Зеленський вимушений із ним рахуватися. Олігарх залишається впливовим в оточенні президента. Та Зеленський стає менше наївним. Розуміє політичну реальність – немає особистого, одні інтереси.
Рада провалила урядові зміни до бюджету, які мали дозволити створення стабілізаційного фонду для боротьби з коронавірусом. Чи підтримають їх за тиждень, як обіцяє прем'єр?
– Будуть домовлятися. У кожного в парламенті свої інтереси, пріоритетні галузі. Не проголосували, бо їх не узгодили. Тут доведеться, замість Шмигаля, знову Зеленському займатися переговорами.
Чому таким поспіхом змінили двох міністрів – ключових у час економічної кризи і пандемії?
– Є багато версій. Мовляв, міністри не хотіли працювати. Зараз іти на такі посади – політичне самогубство. Не порекламуєшся на тому, що ти міністр. Сьогодні це може стати останньою роботою у вищих ешелонах. Тому навряд чи Ілля Ємець сильно хотів займатися Міністерством охорони здоров'я.
Зіграла роль і відсутність чіткої кадрової політики. Не знаємо, якими критеріями керується Зеленський, що в його розумінні професіоналізм.
Хто може бути наступним на вихід?
– Хто завгодно. Головна проблема теперішньої влади – відсутність стратегічного мислення. Президенту було б вигідно, щоб Гончарук лишався прем'єром, весь попередній уряд працював і десь влітку його відправити у відставку. А зараз, коли вже новий уряд і міністри, це показує слабкість, що немає з кого вибирати. Не сприяє рейтингу Зеленського. Найближчі місяці кадрова політика президента буде хаотичною.
Уперше парламент провів три позачергові засідання і знову було нічне голосування. Що означає такий турборежим?
– Що в країні криза.
2 
35413
Коментарі