Переговори про створення парламентської коаліції тривають майже три тижні. У них беруть участь "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Самопоміч", "Батьківщина" і Радикальна партія Олега Ляшка.
Деталей перемовин не розголошують. Хоча 31 жовтня президент заявив, що прем'єром має залишитися Арсеній Яценюк.
11 листопада партії підписали протокол про принципи формування і діяльності коаліції. До неї не можуть належати депутати з "Опозиційного блоку" й ті, хто голосував за диктаторські закони 16 січня. Керівними органами будуть збори і рада коаліції. Погодилися зняти недоторканність з народних депутатів.
У п'ятницю 14 листопада повинні оприлюднити текст коаліційної угоди. В ній мають прописати ключові принципи, яких дотримуватиметься нова влада. Зараз вона зосереджена передусім у Верховній Раді, адже Україна після повалення режиму Януковича — парламентсько-президентська республіка.
— Цю коаліцію можна образно порівняти з одруженням, — каже політолог Віктор Небоженко, 61 рік. — Гуляли, веселилися. Вона вагітна, він — безробітний. А весілля треба робити. Однак не забуваймо про інтриги й кулуарні домовленості.
Інтриги між ким?
— Між Адміністрацією президента й 60 мажоритарниками зі східних та південних областей. З другого боку, "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт" запросто вступають у союз із легковажним Ляшком. Дмитро Фірташ фінансував і "Опозиційний блок", і Радикальну партію. Тому Ляшко зобов'язаний хоч на колінах, але пробратися в коаліцію. Це його основне завдання. Але ніде у світі коаліцію не утворюють ліберали й радикали. Це — небезпечний шлюб. Як правило, він закінчується політичним викиднем.
Які повинні бути засадничі пункти коаліційної угоди?
— Першим пунктом має бути мобілізація всіх сил країни для боротьби з окупантами.
Друге — невідкладне входження будь-яким способом в європейський простір. Не обов'язково через якісь офіційні документи. ЄС багато допомагає Україні. Ми б ніколи не провели перемовин із Москвою без сприяння Європи. Курс "на Захід" треба втримувати й надалі.
Третє — потрібно виписати співпрацю з НАТО. Лише так з'явиться шанс, що країни Східної Європи передадуть нам техніку для посилення обороноздатності.
Четвертий момент — маємо домогтися відкриття навесні безвізового режиму з ЄС.
Потрібно показати, що ми чітко рухаємося в бік Євросоюзу й НАТО. Це сприятиме і тіснішій співпраці з Міжнародним валютним фондом. Буде легше домовлятися про допомогу з іноземними кредиторами.
Яка формула в коаліційній угоді має бути щодо окупованої частини Донбасу?
— Треба визнати, що перебуваємо у стані війни з Росією. Однак заявити, що розірвати відносини з Москвою не можемо. Хоча б тому, що нам потрібен їхній газ. Але задекларувати, що з кожним роком ці відносини вужчатимуть.
Кому з переговорників таке визнання вигідне, а кому — ні?
— Найкраще всі ризики розуміє "Народний фронт" Яценюка. Вони найбільш агресивні й цілеспрямовані серед учасників переговорів. Їхня позиція близька Юлії Тимошенко. Для решти членів коаліції війна — це спосіб піару.
Як розподілити посади в уряді й комітети в парламенті, аби всі члени коаліції залишилися задоволені і система працювала?
— У загальносвітовій практиці насамперед порівнюють політичні програми, а потім розподіляють посади. В Україні навпаки: на першому місці — боротьба за корупційно привабливі місця. Доки не визначаться, хто буде міністром внутрішніх справ, хто — міністром фінансів, хто — генеральним прокурором, головою Верховної Ради — узгодженого документа не буде.
Президент і прем'єр повинні працювати пліч-о-пліч. 30 відсотків посад мають бути в Порошенка, 30 — у "Народного фронту" Яценюка. Решта — розподілені між іншими учасниками коаліції. Таким чином отримаємо нову владу. Вона матиме півроку для початку виходу з кризи. Не зуміють — буде інша коаліція, чергові дострокові вибори. В гіршому разі — переворот.
3 
1
Коментарі