Середа, 28 березня 2007 15:26

"Визнання русинів національністю — це етноцирк"

Професор кафедри історії України Ужгородського національного університету Сергій Федака, 42 роки, коментує рішення Закарпатської облради, яка запровадила нову національність — русин.


Що ви думаєте про рішення облради?

— Це етноцирк. Зрозуміло, що "русин" — не національність. Але Закарпатська облрада постановила внести її до обласного реєстру національностей і звернутися до Верховної Ради із пропозицією затвердити новоспечених "русинів" на загальнодержавному рівні.

На Закарпатті ця ініціатива в цілому сприйнята досить глузливо. Місцеві преса та інтернет-сайти переповнені критичними відгуками. Адже "русини" — давня назва всіх українців. Робити з цього щось окреме — це якби росіяни захотіли створити окрему національність — скажімо, "москалі".

Що спричинило таке рішення облради?

— Корені сягають 1990 року. Тоді як альтернативу Народному руху зареєстрували антиукраїнське "Общество подкарпатских Русинов". У 1993 році вони проголосили "Временное правительство Подкарпатской Руси" — клоунську організацію, що дуже багато галасувала. Потім у ній почалися роздрібнення, гризня. І зараз існує добрий десяток різних русинських організацій. До 1995-го цей рух був притлумлений. Але останніми роками вірус знову активізувався. Тепер навіть легалізують такі громади через обласну Раду.

Чи має ця ідея підтримку в закарпатців?

— Є певна частка населення, яка її підтримує. Переважно з епатажних міркувань. Зараз Україна переживає складні часи: корупція, політиканство, низький життєвий рівень. Усе це — поживний ґрунт для сепаратистських ідей. Мовляв, українцем зараз бути дуже непрестижно. Тож знаходяться такі, яким легше заявити: я русин, гугенот — будь-хто, тільки не українець.

Останніми роками вірус знову активізувався

Хто основні провідники ідеї русинства?

— Насамперед — канадський професор Пол Магочі, який усіляко її підтримує та роздуває. Також професор Іван Поп, який зараз живе у Чехії. В Ужгороді є цілий ряд інших ідеологів. Зокрема депутат обласної ради й ініціатор її рішення Євген Жупан. Ще отець Димитрій Сидор, теж великий активіст. Знайдеться ще кілька десятків дрібніших.

Чи є протидія узаконенню "русинства"?

— Болюче питання. Організоване українство на Закарпатті зараз так само ослаблене, як і по всій Україні. Якихось серйозних сил немає, національно-патріотичні партії практично на нулі. Тому протидія існує лише з боку окремих науковців, журналістів, окремих активістів. Свої заяви оприлюднили крайова "Просвіта", БЮТ. Створити якийсь єдиний фронт поки що не вдалося.

Що означає визнання русинів окремою нацією на практиці?

— Прямих юридичних наслідків рішення обласної ради поки що не має. Воно політичне. Така собі пробна кулька — кинути її навмання й подивитися, як на це реагуватиме громадськість Закарпаття й усієї України. А найголовніше, як реагуватиме центральна влада. Мовляв, може в нинішній міжусобиці якось вдасться зареєструвати русинів, вибити бюджетне фінансування. Уклинитися між Балогою, Морозом, Януковичем, Ющенком. Але за цим рішенням підуть інші, більш радикальні.

Чи не зростуть сепаратистські вимоги серед інших національних громад Закарпаття?

— Найцікавіше, що в преамбулі рішення облради говориться: "Цей крок має на меті зниження політичної напруги в Закарпатті, недопущення міжнаціональних конфліктів". Але такі заяви, ніби пожежа, яку гасять бензином. Його фактично хлюпнули, і зараз розгораються пристрасті. Більшість активного населення це рішення критикує.                                                                                                                                                                  

Зараз ви читаєте новину «"Визнання русинів національністю — це етноцирк"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі