Михайло Поплавський ініціює підвищення мінімальної пенсії до 2 тис. грн. "ГПУ" запитала у черкащан: "Чи вистачає вам пенсії, яку отримуєте від держави?"
Рімма Гайова, 61 рік:
— Я пропрацювала вчителем 33 роки. Отримую 1148 гривень пенсії. На ці гроші неможливо прожити. Влітку квартплата була близько 400 гривень, а вчора прийшла квитанція — 673. Ні на їжу, ні на ліки грошей не вистачає. Коли приходжу в аптеку, прошу українські ліки, бо вони дешевші, а фармацевти кажуть "Немає" — щоб брали дорогі імпортні. Про якісні продукти давно забули. Якби пенсія була хоча б 2 тисячі, можна було б іноді купити справжнього м'яса, овочів натуральних, фруктів, а так беремо те, на що грошей вистачає.
Ольга Таран, 58 років, закрійник одягу:
— За те, що тяжко робила закрійницею сумок, тягала рулони зі шкірзамінником і дихала ним, заробила 1070 гривень пенсії. Як на них прожити? П'ять років тому поховала чоловіка. Є син-випускник. Моєї пенсії вистачає тільки на квартплату, ліки та хліб. Тому змушена не відпочивати, а робити, хоч і здоров'я підкачує. Бо й пам'ять не та, і соображалка не так швидко працює. Власники ательє не звільняють, бо ставлюся до покрою добросовісно. Але хоч би пенсія була і 2 тисячі, то довелося б підзаробляти. При теперішніх цінах вона має бути хоча б утричі більшою.
Володимир Захарченко, 62 роки, колишній архітектор:
— Отримую 908 гривень пенсії. 370 плачу за однокімнатну квартиру. Ще вистачає на хліб, молоко й каші. Ну, ще раз у місяць постригтися. Тому працюю охоронцем. Інакше треба було б сидіти на супах і кашах. З одягу доношую те, що було за радянських часів. Добре, що не поправився. Якби додали ще з тисячу, ділив би одну на продукти й одяг, другу — на квартплату й відкладав на санаторій та онукам.
Петро Наконечний, 63 роки, колишній водій:
— Ледве кінці з кінцями стягуємо. У мене — 1065 гривень, у дружини на 29 гривень менше. Заплатив за комунальні послуги 250, купив 40 кілограм картоплі, то капусти, то крупи, куриних крилець і шийок, щоб у супові тільки пахло. Вичистив каналізаційну яму за 150 гривень, то з моєї пенсії осталося 120 гривень. Із дружининої чотири сотні витратили їй на ліки для серця. Решти грошей вистачає трохи більше, як на два тижні. А далі днів 10 сидимо без копійки. Бо якась "двадцятка" — то не гроші. І так щомісяця. Банку фарби й ту не можемо купити. Одягу зовсім не беремо. Уже так зносився, що ні черевиків, ні валянок. Ну, штани одні є. Якби умер — нічого й одягти. Живемо як старці. Життя нове почалося б, якби пенсія була 2 тисячі і більше...
2 
35413
Коментарі