Ексклюзиви
Четвер, 18 жовтня 2007 17:55

"Від уряду Тимошенко сюрпризів буде ще більше"

  Андрій Курков: ”Нація, затиснута горами на сході та заході, об’єдналася б без жодних додаткових зусиль”
Андрій Курков: ”Нація, затиснута горами на сході та заході, об’єдналася б без жодних додаткових зусиль”

Письменник Андрій Курков, 46 років, каже, що для багатьох європейців Янукович і досі проросійський політик, а Ющенко — проамериканський.


Чи стали вже пострадянські українці європейцями?

— Стандартного європейського менталітету не існує взагалі. Приміром, ірландський чи португальський дуже схожий на наш. Мабуть, тому нашим людям так легко адаптуватися до життя в Португалії.

Та є одна риса, що суттєво відрізняє нас від європейців та заважає нам до них наблизитися. Це — наша неповага до держави, до влади як такої. Це плавно перейшло у пострадянський період із радянських часів. На Заході такого немає. І українська еліта сама в цьому винна. Вона своїми вчинками лише підтверджує логічність такого неповажного ставлення людей до себе.

Наскільки політична культура українців відрізняється від європейської?

– Те, що в нас є, не можна назвати політичною культурою. Це просто бажання  розібратися в існуючому хаосі. На Заході люди знають лише прізвище своїх президента та прем"єра. Вони не скажуть, хто є лідером парламенту, хто очолює той чи інший комітет чи партію. Європейці мають стабільне життя, тому й знати все це їм ні до чого. Українці ж мають постійні проблеми, тому шукають, хто б міг їх вирішити. Отже знають усіх поіменно. Водночас якщо в європейця виникає якась серйозна проблема, то вона вирішується через громадянський протест або звернення до суду. Суди там справді незаангажовані.

Де в чому Україна подібна до інших європейських країн. Наприклад, до Бельгії. Це справді двомовна країна з двома різними культурами. Тому там завжди виникають якісь маленькі соціальні або економічні кризи. Й одна сторона вважає, що їй би краще жилося без іншої. Цим українці схожі на бельгійців, хоча у нас ніколи не було справжнього поділу. Хіба що в Криму. У всіх інших регіонах існує лише різниця в культурі, менталітеті. От тільки українські політики занадто часто цю різницю підкреслюють. І всі партії у нас є партіями регіонів. Тобто підтримуються лише окремими областями України, мають там більшість, проте не мають рівномірного розподілу голосів по всій країні.

Східний і західний патріотизм різні?

— Так. Приміром, на Донбасі людям з дитинства навіювали, що вони повинні працювати шахтарями, віддати все життя виробництву. Звідси так званий регіональний патріотизм. Ринат Ахметов — патріот Донецька, а не всієї України. На Волині ж, приміром, такого немає. Бо на заході України завжди було менше радянського впливу. Відповідно, там ніколи не було ідеологічної потреби примусити людей покласти життя за якусь хімічну промисловість.

Колись своєрідною мрією був американський спосіб життя. Чи є так нині?

— Саме слово "Америка" викликає в нашій уяві одразу ж дві протилежні асоціації. Негативну — агресію та позитивну — свободу, гроші. Водночас Європа сьогодні в очах українців має суцільний позитив. Саме вона стала тепер справжньою мрією.

Сьогодні ми до неї наблизилися. Останні вибори показали демократичність та суттєве зменшення фальсифікацій і негативу. Європа має це оцінити. Хоча загалом там про українську політику досить поверхові знання. Для багатьох європейців Янукович — досі проросійський політик, Ющенко — проамериканський. Про Тимошенко ж на Заході взагалі нічого не знають. Утім, у будь-якій європейській країні жінок-політиків сприймають позитивно.

Що думаєте про минулі вибори?

— Вони створили штучну інфляцію. Зазвичай на вибори гроші завозять з-за кордону. На дострокові цього зробити не встигли. Тому їх вартість українські бізнесмени просто заклали в ціну продукції. Яйця вдвічі подорожчали. У них почали вкладати не лише ціну окремої курки, але й конкретного політичного блоку.

Ці вибори також були змаганням популізмів. Жодної серйозної програми розвитку країни так і не було представлено. Майже не було ідеологічного змагання. І Литвин пройшов лише тому, що не пройшов Мороз. Він просто взяв голоси розчарованих соціалістами.

Політичний розклад на цих виборах було легко передбачити — програш Олександра Мороза, частковий програш президента. Виграш Юлії Тимошенко сформував таку собі двополярність в українській політиці. Тобто "Наша Україна" тепер намагатиметься повернути втрачені позиції — та вже не в боротьбі з Віктором Януковичем, а в боротьбі з БЮТ.

Ринат Ахметов — патріот Донецька, а не всієї України

Загалом для України настає період тимчасових перемог, які до остаточної перемоги та стабільності не ведуть. Найближчим часом буде кілька великих сюрпризів. Або ще одні вибори, або штучно створена тимчасова коаліція, яка лише кілька місяців дотримуватиметься укладених угод. Від тимчасового уряду Тимошенко сюрпризів буде ще більше.

Колись ви писали, що всі проблеми України з Росією виникають внаслідок "нерівномірного українського ландшафту". Що мали на увазі?

— Це моя теорія про гори та рівнини. Гори формують націю краще за рівнини. У центрі та на сході України живуть добрі, спокійні українці. У них немає того духу нації, що властивий західноукраїнським горцям. Якби ж десь на сході Чернігівщини або Харківщини були гори, все в Україні було б по-іншому. Тоді всі б забули, що Дніпро має два береги. Нація, затиснута горами на сході та на заході, об"єдналася б без жодних додаткових зусиль. Було б чітко зрозуміло, де закінчується Україна та починається Росія. Й у цьому випадку Україні було б набагато легше формувати власну політичну націю та не мати жодних недружніх стосунків із північно-східним сусідом.

Є в мене ще одна теорія — про річки та моря. Згідно з нею ріки зносять людей по течії. І там, де є ріка, не може існувати етнічно чистої нації. По Дніпру до нас приходили і шведи, і варяги, і литовці. Тобто відбувалося змішання, тому не існує повної етнічної чистоти. Й етнічні відмінності не можуть бути абсолютним критерієм. Так, як для того ж голови партії "Свобода" Олега Тягнибока, який  вживає слова "жиди" та "москалі".

Що гальмує створення в Україні парламентаризму європейського типу?

— Поки що в нас на виборах змагаються лише бізнесмени. На Заході ж парламент складається переважно з професійних політиків. Щоб таке було і в нас, потрібно залучати до влади молодих людей. В Україні ж цього ніхто не робить. В"ячеслава Кириленка можна назвати молодим хіба що з натяжкою.

Ось, наприклад, керівництво міста Дунаївці Хмельницької області складається переважно з молодих та перспективних людей із БЮТу. Вони мають там гарну репутацію. Їхня політика вже привела до позитивних зрушень. Та до Києва їх ніхто не запрошує, не дає можливості продовжити кар"єру в столиці. Тимошенко не хоче зайвих людей. Так само Янукович не бере до партії молодих.

Чи можуть впливати на щось моральні авторитети країни — представники інтелігенції?

— У нас до них ніхто не прислухається. Якщо вийти на вулицю й запитати в першого перехожого, хто така Ліна Костенко, мало хто відповість. А їй дуже пасує роль морального авторитета. Десь у Німеччині вона б з"являлася на телеекрані чи не щодня й тим самим впливала б на суспільне життя. А тут нікому не потрібна.

Зараз ви читаєте новину «"Від уряду Тимошенко сюрпризів буде ще більше"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1417
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода