29 березня Велика Британія мала залишити Європейський Союз. Цього не сталося. Парламентарі втретє не підтримали угоду про вихід, якої прем'єр-міністр країни Тереза Мей досягла із країнами ЄС.
Велика Британія перебуває в найважчій політичній кризі з часів Другої світової війни. Її політична система в руїнах. Партії розколоті. Між складовими частинами королівства — Англією, Шотландією, Уельсом і Північною Ірландією — непримиренні розбіжності з приводу перебування або виходу країни з ЄС. Якщо країна вийде без договору, до політичної катастрофи додасться економічна криза.
Країна стала класичною жертвою популізму. Їй удалося за три роки пройти шлях від добробуту і стабільності до політичного божевілля. Популістським кроком було вже саме проведення референдуму про вихід з Євросоюзу. Попередник Мей на посаді прем'єр-міністра Девід Кемерон оголосив його з єдиною метою — не дати можливості Партії незалежності отримати голоси тих, хто традиційно голосував за консерваторів. При цьому Кемерон був прихильником членства країни в ЄС. Після референдуму пішов у відставку, а можливість розбиратися з проблемами залишив соратникам.
Тереза Мей, ще одна прихильниця збереження країни в ЄС, вважала своєю місією втілення в життя результатів референдуму. І зазнала поразки. Британцям напередодні волевиявлення не пояснили, що покинути ЄС набагато важче, ніж у нього увійти. Країна не зможе вийти на своїх умовах. Їй доведеться шукати компроміс з іншими членами — і він навряд чи влаштує більшість британців. Є проблеми, які не мають рішення поза Євросоюзом.
Одна з них — кордон між північчю і півднем Ірландії (острів Ірландія поділений на дві частини: одна входить до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, друга — незалежна Республіка Ірландія. — ГПУ). Його не існувало, коли обидві країни були членами ЄС. Якщо Велика Британія виходить, кордон між північчю і півднем Ірландії стає кордоном Євросоюзу. Але його відсутність — одна з умов миру на півночі Ірландії. Ірландські протестанти — союзники Мей — погоджуються з поверненням кордону, а ірландські католики сприймають його як новий поділ нації.
Англійці ні про що таке не думали. І не хочуть думати сьогодні. Тому політики — прихильники виходу з ЄС залишаються на політичній сцені країни. Хоча в жодного з них немає розуміння того, як безболісно вивести країну з Євросоюзу. Про це потрібно чесно сказати людям. Але немає нікого, хто міг би це зробити. Політики думають про вибори й кар'єру, а не про майбутнє держави.
Яму, в якій опинилася Велика Британія, її жителі вирили власноруч. У демократичному суспільстві проголосувати можна за що і за кого завгодно. Однак важливо розуміти, якими будуть наслідки. І вимагати від політиків точного їх пояснення. Бажано до голосування, а не після.
2 
1
Коментарі