Вівторок, 25 березня 2008 14:52

"В Україні понад 1,1 мільйона безробітних віком до 35 років"

  Інна Бондіні: ”Коли розмовляєте з роботодавцем, треба намагатися перебудувати свою мову на дієслова”
Інна Бондіні: ”Коли розмовляєте з роботодавцем, треба намагатися перебудувати свою мову на дієслова”

Начальник відділу організації профорієнтації Державного центру зайнятості Інна Бондіні, 40 років, каже, що в Україні є стійкий попит на робітничі професії у сфері послуг, будівництві, промисловості.

У СРСР людей орієнтували переважно на здобуття робітничих професій. Сьогодні ж український ринок праці відчуває дефіцит саме кваліфікованої робочої сили. Чому?

— З часів Радянського Союзу змінилося ставлення до робітничих спеціальностей та й до праці в принципі. Тоді було багато кінофільмів, пісень, вистав та книг, що прославляли робітника.  А ледарів карали позбавленням волі. Нині багато чого змінилося і в законодавстві, і в суспільстві. Серед певної частини сучасної молоді немає бажання взагалі працювати. І українські митці втратили інтерес до цієї теми. Немає пропаганди робітничих професій, втрачено високий статус робітника. Ми намагаємося це відродити.

І як можна зацікавити людей обирати робітничу професію?

— Люди у пошуку роботи насамперед орієнтуються на рівень зарплати, умови праці та на можливість творчо розвиватися в професії. Доки за робітничі професії мало платитимуть і не створюватимуть робітникові необхідних умов, ніяка профорієнтація й пропаганда не дадуть позитивного результату.

То навіщо нині профорієнтація?

— Одне із основних її завдань — інформування про світ професій. Їх сьогодні близько 40 тисяч. Приблизно кожні п"ять років цей перелік змінюється: якісь спеціальності зникають, а приходять нові, затребувані часом. Профорієнтатор має розповісти і про потреби ринку праці. Щоб людина зробила вибір, виходячи з власних можливостей і бажань, але при цьому враховувала затребуваність обраної професії. Особливо такі поради потрібні тим, хто розпочинає трудову діяльність.

І які настрої української молоді щодо вибору професії?

— За проведеними службою зайнятості серед школярів соцдослідженнями близько 70 відсотків старшокласників орієнтовані на вищу освіту, причому переважно в гуманітарній сфері. 4–8 відсотків учнів планують після закінчення школи працювати. І майже кожен десятий бажає піти вчитися у профтехучилище.

Більшість молодих людей, які закінчують школу, вже обрали вуз. Що робити тим, хто не здасть тестів і не стане цього року студентом?

— У таких є щонайменше три шляхи. Перший — готуватися до тестів на наступний рік, якщо молода людина не хоче працювати, а батьки мають можливість її утримувати. Другий —  знайти роботу. Але після школи не варто розраховувати на велику зарплату. І третій шлях — звернутися в службу зайнятості, де допоможуть здобути профосвіту за рахунок коштів Фонду загальнообов"язкового соціального страхування на випадок безробіття. Термін такого навчання — до півроку. Служба зайнятості сьогодні навчає майже 500 професій. Наприклад, кухар, кондитер, перукар, слюсар, токар тощо. Ми навчаємо переважно під конкретний запит роботодавця з наступним працевлаштуванням.

Водночас далеко не всі дипломовані випускники вузів можуть знайти роботу.

Торік у центрах зайнятості зареєстровано понад 1,1 мільйона безробітних віком до 35 років. Це майже половина всіх, хто став на облік.

Професій сьогодні близько 40 тисяч

Із цього мільйона близько 70 тисяч — випускники шкіл, ПТУ та вузів. 56 відсотків їх — це молоді дипломовані фахівці, переважно гуманітарії. На них немає попиту. Отож доводиться здобувати робітничу професію, маючи в кишені диплом про вищу освіту.

Які фахівці затребувані в різних регіонах країни?

— Загалом по Україні спостерігають стійкий попит на робітничі професії у сфері послуг, будівництва, промисловості. Зокрема, в аграрних областях потрібні фахівці сфери послуг, у східних  промислових — шахтарські й робітничі професії. На заході країни розвивається підприємництво, передовсім у сфері зеленого туризму. Тому при професійній орієнтації людей ми враховуємо особливості регіону, потребу в тих чи інших професіях. А також можливість і бажання відкрити власну справу чи виїхати в інший регіон.

Сьогодні внутрішня трудова міграція є однією з особливостей розвитку українського ринку праці. Не маючи змоги знайти роботу за спеціальністю вдома, люди їдуть у ті регіони України, в яких їхні професії затребувані. Насамперед у великі міста: Київ, Дніпропетровськ, Харків.

На чому побудована профорієнтаційна робота?

— На індивідуальному підході до кожного клієнта. Фахівець із профорієнтації проводить співбесіду, психологічні тести — діагностику особистих якостей, щоб порекомендувати сферу діяльності, де людина буде успішною. Надаємо не лише рекомендації щодо вибору чи зміни професії, а й щодо подальшого працевлаштування.

Так, наприклад, проводимо тренінги та семінари. Особлива увага тим, у кого є певні труднощі з працевлаштуванням: випускникам навчальних закладів, інвалідам, жінкам… Зокрема, не секрет, що в нашій країні при прийнятті на роботу спостерігається дискримінація за статтю. Наші спеціалісти радять, як поводитися жінці, щоб витримати конкуренцію з боку чоловіків під час працевлаштування.

І що саме радите?

— Насамперед треба бути впевненою у своїх силах та професіоналізмі й показати це на співбесіді. Чоловіки націлені на досягнення результату. У своєму резюме та при співбесіді вони найчастіше використовують дієслова, тоді як жінка орієнтована більше на емоційну сторону життя, в її мові переважають прикметники. Коли розмовляєте з роботодавцем, треба намагатися перебудувати свою мову на дієслова. А резюме скласти так, щоб воно мало характер дії. На співбесіді слід говорити про те, якого результату ви досягли в попередній професійній діяльності та що можете запропонувати новому роботодавцеві. Це спрацьовує.

Зараз ви читаєте новину «"В Україні понад 1,1 мільйона безробітних віком до 35 років"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода