Минулої п"ятниці в українському представництві Російської інформаційної агенції "Новости" відбувся круглий стіл. Політологи, соціологи та економісти намагалися зрозуміти, чому попри політичну кризу українська економіка зуміла зберегти стабільність.
Олександр Пасхавер, 61 рік, колишній радник президента України з макроекономічних питаннь:
— Чому українська економіка в пристойному стані, не дивлячись на цю гучну кризу? Відповідь дуже проста: недарма ми робили приватизацію.
Уявіть собі, що ви причепилися до людини із запитанням, ну чому ти так тяжко працюєш, але все одно здоровий? Бо тому що це природний стан. Політична криза — це природний стан.
Економіка у нас в основному приватно-власницька. Ми досягли достатньої зрілості для того, щоб вона не реагувала на політичні кризи, які виходять за рамки звичайних політичних проблем.
Володимир Лановий, 55 років, народний депутат України п"ятого скликання:
— У нас зараз вже не кучмономіка. Зараз — така собі суміш, коли Віктор Ющенко залишається президентом, а уряд — із представників тієї старої гвардії. Зараз це ще можна терпіти, і економіка тому не реагує. Тому що є Ющенко і відомі правила гри в рамках інститутів цього уряду.
Однак треба розуміти, що економічна стабільність не така вже й очевидна. І зокрема через те, що індекс інфляції підрахований зараз неправильно. Усе підвищення тарифів на газ і електроенергію пораховане з 1 грудня минулого року. Тому Держкомстат вважає, що підвищення цін цього року не було. Однак, якщо порахувати зростання тарифів не з січня по травень, як це зроблено зараз, а з грудня, я думаю, що в нас інфляції відсотків шість. А в такому разі ВВП у нас виріс максимум на два відсотки за ці місяці, а не на 7 чи 8 відсотків.
Борис Соболєв, 45 років, голова координаційної ради Українського кредитно-банківського союзу:
— Жодного українського феномену немає. Економіка більш складне формування, ніж політика, тому інерційно вона буде рухатися туди, куди вона рухається, але не безкінечно.
Було б наївно думати, що фаза підйому, який спостерігається зараз, буде тривати в Україні довше, ніж в інших ринкових економіках. Я думаю, що саме нинішній і наступний роки — це пік, за яким йтиме закономірна фаза спаду зростання. І тільки від політики залежатиме, наскільки різким чи плавним буде цей спад.
Андрій Єрмолаєв, 37 років, директор Центру політичних досліджень:
— Коаліціанти і "помаранчеві" говорять про інноваційну модель. Чи добре вони розуміють, що це можливо лише в заможних країнах? Усе, що вони називають інноваційними проектами, — це модернізація максимум за рахунок запозичення зовнішніх технологій.
Радянський Союз був інноваційною країною. Він із 33 базових технологій, відомих у ХХ столітті тогочасному капіталізму, володів близько 20. Зараз у Росії їх десь 18, в Україні, за деякими підрахунками, близько восьми. Приклад базових технологій — ядерний цикл, сучасні типи цифрового зв"язку тощо. Якщо ми за інноваційний шлях, тоді покажіть рушійні сили.
Чому в нас не змінилася поведінка національного бізнесу? Тому що він на високому рівні задіяний в політичному процесі. Якщо зовнішній інвестор розцінює нинішню ситуацію як ризик, то вітчизняні партнери реагують спокійніше. Бо вони задіяні в політичному процесі й знають правила гри. Вони переконані, що в Україні переважатиме практика компромісу над практикою перемоги будь-якою ціною.
6 
35413
Коментарі