Найближче засідання cиноду Константинопольського патріархату відбудеться 9–11 жовтня. Ми очікуємо від нього два рішення. Це канонічна реабілітація патріарха Філарета (предстоятель Української православної церкви Київського патріархату. — ГПУ) і оголошення про надання томосу.
Чому говоримо про визнання недійсними накладених на Філарета російських церковних заборон? Це не його особисте питання. Воно стосується ієрархів, які беруть участь у процесі. Ієрархи Київського патріархату й багато архієреїв Автокефальної церкви або були рукопокладені Філаретом, або через нього. Якщо визнавати дійсними заборони щодо нього, тоді незрозуміло, хто творитиме єдину помісну православну церкву. Тільки архієреї Московського патріархату? Очевидно, що це неможливо.
Вперше апеляцію патріарх Філарет подав ще 1992 року. Потім вона доповнювалася відповідно до обставин. Зараз вона в Константинополі. Її розгляд можливий у будь-який момент.
Якщо ці рішення будуть ухвалені, з'явиться можливість зібрати об'єднавчий собор у Києві. Перед ним стоятимуть два завдання — об'єднатися в єдину церкву й обрати предстоятеля. Ми, архієреї Київського патріархату, будемо підтримувати кандидатуру Філарета. Не бачимо іншої, яку б можна було порівняти з ним за досвідом та якостями духовного лідера й керівника. Обраний предстоятель єдиної церкви від її імені повинен отримати томос.
Кожен архієрей, який підписав звернення до Вселенського патріарха, представляє свої єпархії. Єпископи Московського патріархату, як і всі інші, входитимуть у єдину церкву зі своїми єпархіями.
Кожна релігійна організація має право підпорядковуватися будь-якому чинному в Україні чи за кордоном релігійному центру й змінювати своє підпорядкування. Зафіксувавши таке право в законі, держава не створила механізму, як це здійснювати. Для цього потрібні зміни в законодавстві. Маємо певні пропозиції. Наприклад, щоб майнові питання врегульовувалися рішенням мінімум двох третіх релігійної громади. Якщо вони вирішують вийти з одного підпорядкування й увійти в інше, то мають право на майно. Якщо їх менше двох третіх, але більше половини, питання має вирішуватися шляхом почергового богослужіння. Як у храмі Воскресіння Христового в Єрусалимі, де служать по черзі і православні, і католики, і вірмени, і копти. Це — складний шлях. Але краще такий, ніж ніякий.
Часто цікавляться, що буде з храмами Московського патріархату? Питання неправильне. Немає жодного квадратного міліметра власності УПЦ МП. Усі храми й лаври — державне майно.
Прогнозуємо, що впродовж найближчих місяців чи років переважна більшість вірян Московського патріархату будуть у новій єдиній церкві. За українським законом громада може вирішити, з ким їй бути. І Московський патріархат мусить це рішення поважати.
Нинішня УПЦ МП така ж українська, як і "Український вибір" Віктора Медведчука (кум президента РФ Володимира Путіна. — ГПУ).
Отримання томосу можна порівняти з відновленням незалежності 1991 року. Це був важливий етап? Так. Що відчували українські патріоти? Раділи. Але це був лише перехід до нового, можливо, ще важчого, етапу праці.
Євстратій ЗОРЯ, секретар Священного синоду УПЦ Київського патріархату, "Українська правда"
5 
1
Коментарі